Справа № 922/3636/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УХВАЛА 01 вересня 2026 року м. Харків Справа № 922/3636/25 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А. за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М. за участю представників сторін: ТОВ "Імпорт Капітал+" Качмар В.О. кредитора ОСОБА_1 Андренко В.Ю. розпорядник майна Караченцев Ю.Л. боржника Прокоп`єв К.Є. представник ОСОБА_2 Гетьман А.А. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 (вх. № 1562Х/1) на ухвали господарського суду Харківської області від 24.06.2026, постановлені за результатами розгляду грошових вимог і за результатами попереднього судового засідання, у справі № 922/3636/25 (постановлені в приміщенні господарського суду Харківської області суддею Кононовою О.В.) за заявою ОСОБА_1 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Пак" , код ЄДРПОУ 30509546 ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.06.2026 у справі № 922/3636/25 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення експертизи по справі № 922/3636/25. Задоволено частково заяву ОСОБА_2 (вх. № 24117 від 21.11.2025) з грошовими вимогами до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Пак" по справі № 922/3636/25. Визнано частково грошові вимоги ОСОБА_2 до боржника на загальну суму 278 285,42 грн., з яких: - 151 158,73 грн. (4-та черга задоволення вимог), - 121 070,69 грн. (6-та черга задоволення вимог), - 6 056,00 грн. (1-ша черга задоволення вимог кредиторів). Решту заявлених вимог відхилено. Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.06.2026 (попереднє засідання) у справі № 922/3636/25 визнано наступний розмір грошових вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів: - ОСОБА_1 на загальну суму 2 612 480,13 грн., з яких 2 510 200,13 грн. (4-та черга), 30 280,00 грн. сплаченого судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (1-ша черга), 72 000,00 грн авансування винагороди арбітражного керуючого у справі (1-ша черга); - Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Капітал+" до боржника на загальну суму 5 587 121,57 грн., з яких: - 3 141 817,95 грн. (4-та черга задоволення вимог), - 2 439 247,62 грн. (6-та черга задоволення вимог кредиторів), - 6 056,00 грн. (1-га черга задоволення вимог кредиторів); - ОСОБА_3 (є заінтересованою особою стосовно боржника) на загальну суму 2 779 345,97 грн., з яких: - 2 773 289,97 грн. (4-та черга задоволення вимог), - 6 056,00 грн. (1-ша черга задоволення вимог кредиторів); - ОСОБА_2 (є заінтересованою особою стосовно боржника) на загальну суму 278285,42 грн., з яких: - 151 158,73 грн. (4-та черга задоволення вимог), - 121 070,69 грн. (6-та черга задоволення вимог), - 6 056,00 грн. (1-ша черга задоволення вимог кредиторів). Зобов`язано розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів постановлено надати суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду. Зобов`язано розпорядника майна в десятиденний строк з дня постановлення ухвали відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Докази надати суду. Призначено проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 16.07.2026. Зобов`язано розпорядника майна провести аналіз фінансово - господарської діяльності боржника та надати його до суду до дати підсумкового засідання. Призначено підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанова про визнання його банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвала про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду на "18" серпня 2026 р. об 15:30 год. Не погодившись з вищезазначеними ухвалами до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась ОСОБА_2 , в якій просить: - скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 24.06.2026 у справі № 922/3636/25, постановлену за результатами розгляду вимог ОСОБА_2 в частині, якою було відмовлено у визнанні вимог ОСОБА_2 до ТОВ «РОЯЛ ПАК»; - скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 24.06.2026 у справі № 922/3636/25 (постановлену за результатами попереднього засідання) в частині, якою було відмовлено у визнанні вимог ОСОБА_2 до ТОВ «РОЯЛ ПАК». Також просить призначити у судовій справі № 922/3636/25 судову товарознавчу експертизу. Одночасно апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 24.06.2026, постановлену за результатами розгляду грошових вимог, посилаючись на те, що повний текст ухвали було отримано кредитором 06.07.2026. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.08.2026 клопотання апелянта про поновлення строку на подання апеляційної скарги задоволено, строк на подання апеляційної скарги поновлено. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (вх. № 1562Х/1) на ухвали господарського суду Харківської області від 24.06.2026, постановлені за результатами розгляду грошових вимог і за результатами попереднього судового засідання, у справі № 922/3636/25. Призначено справу до розгляду на 01.09.2026. 14.08.2026 від розпорядника майна Караченчева Ю.Л. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить ухвали господарського суду Харківської області від 24.06.2026, постановлені за результатами розгляду грошових вимог і за результатами попереднього судового засідання, у справі № 922/3636/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. 31.08.2026 від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить: - ухвалу господарського суду Харківської області від 24.06.2026 у справі № 922/3636/25, постановлену за результатами розгляду кредиторських вимог ОСОБА_2 , скасувати, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. - ухвалу господарського суду Харківської області від 24.06.2026, постановлену за результатами попереднього засідання, в частині, якою було визнано вимоги ОСОБА_2 до ТОВ «РОЯЛ ПАК» скасувати, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. - з урахуванням викладених у відзиві обставин, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у визнанні кредиторських вимог. 31.08.2026 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати від СУ ГУ НП в Харківській області інформацію про стан кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221140000863 від 01.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України; витребувати від СУ ГУ НП в Харківській області копію матеріалів кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221140000863 від 01.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України; витребувати від Державного підприємства «Державна кримінально-виконавча служба України (№18)», ЄДРПОУ 08680862, за адресою: м. Харків, вул. Рубанівська, 4 інформацію та копії документів, щодо передачі майна, а саме: "екструдерна машина для виробництва стикових плівок, 2015р., модель ULD-GF-H45D, виробник JANDI'S INDUSTRIAL CO., LTD. TAIWAN" на відповідальне зберігання ОСОБА_2 , або її представнику на виконання ухвали Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 12.06.2023 року у справі № 646/1170/22. В судове засідання 01.09.2026 з`явились представники ТОВ "Імпорт Капітал+", Бабича Ю.В., боржника, розпорядник майна, Рогави В.Ф. Розглянувши клопотання апелянта про призначення у справі № 922/3636/25 судової товарознавчої експертизи колегія суддів зазначає наступне. Так, в обґрунтування клопотання кредитор зазначає, що заявлені нею грошові вимоги ґрунтуються на відшкодуванні збитків, завданих неповерненням боржником двох одиниць обладнання, переданого в оренду: екструдерної машини для виробництва плівок (модель ULD-GF-H45D) та термоформувальної машини для виробництва пластикових пакетів (модель ULD-GF-А836Е), загальною вартістю 922 112,87 грн. На думку кредитора, розпорядник майна безпідставно не визнав ці вимоги, не навівши мотивів їх відхилення та не надавши доказів повернення спірного майна або його наявності у боржника. Кредитор посилається на постанову Харківського апеляційного суду від 24.04.2025 у справі №639/6070/23 про витребування зазначеного майна та вважає, що боржник приховав або розтратив це майно, чим заподіяв йому збитки. У зв`язку з цим заявник просить призначити судову товарознавчу експертизу для визначення ринкової вартості зазначеного обладнання станом на час розгляду справи та встановлення розміру завданих йому збитків, посилаючись на те, що для з`ясування цих обставин необхідні спеціальні знання, а відповідний висновок експерта у матеріалах справи відсутній. Відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Згідно із частиною першою статті 73 ГПК України наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи суд встановлює на підставі доказів. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина друга статті 73 ГПК України). Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд надає оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України). Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18, від 03.08.2022 у справі №910/5408/21, від 21.09.2022 у справі №904/3469/21. Системний аналіз положень статей 98-99 ГПК України та частини першої статті 45 КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Аналіз положень статей 73, 99 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі; експертиза призначається судом за його власною ініціативою або за клопотанням учасника справи у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування. Частиною першою статті 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Отже, законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. Воно не може бути замінене висновком експерта, який не обмежений вимогами статей 76-79 ГПК України та межами дослідницької функції суду саме на цій стадії розгляду справи про банкрутство. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Тобто, за своєю правовою природою такий предмет спору не є тотожним спору про право, який розглядається у позовному провадженні. Особливістю провадження у справах про банкрутство є те, що в межах цього провадження суди розглядають багато різних спорів, щодо яких законодавцем визначено окремі процедури та особливості їх розгляду в межах єдиної процедури банкрутства. Одним з різновидів таких спорів є розгляд спірних вимог конкурсного кредитора, який оспорюється боржником або іншим кредитором боржника. Відтак, при розгляді спірних вимог кредиторів суди повинні керуватися спеціальними нормами законодавства про банкрутство, які визначають обов`язки конкретного кредитора щодо доказування розміру кредиторських вимог, визначають обсяг доказування, предмет доказування спірних кредиторських вимог, право суду відмовити у визнанні спірних вимог внаслідок неподання заявником документів, що їх підтверджують. Крім того, ухвала про призначення судової експертизи перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із зупиненням провадження у справі, оскільки саме її постановлення зумовлює необхідність застосування такого процесуального заходу. Водночас у справах про банкрутство зупинення провадження не допускається. Отже, призначення судової експертизи у цій справі неминуче призвело б до зупинення провадження всупереч вимогам закону. При цьому судова експертиза за своєю правовою природою не є способом збирання доказів та не може підміняти обов`язок сторін щодо доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог чи заперечень. Колегія суддів зазначає, що враховуючи обставини цієї справи, питання про вартість втраченого майна та належність доказів, якими кредитор обґрунтовує свої кредиторські вимоги в справі про банкрутство не повинно вирішуватись за допомогою збирання доказів шляхом проведення певної судової експертизи з огляду на спеціальні приписи законодавства щодо розгляду у справі про банкрутство спірних вимог кредиторів. Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення експертизи по справі № 922/3636/25 в межах розгляду заяви з грошовими вимогами. Щодо клопотання представника Бабича Ю.В. про витребування нових доказів, колегія суддів зазначає таке. Так, згідно з ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. ч. 4 та 5 ст. 80 ГПК України). В свою чергу, ст. 269 ГПК України, встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції та передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Системний аналіз положень ст. ст. 80 та 269 ГПК України свідчить, що докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи. Отже, така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції нових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №916/3130/17). Заявник вказує, що про наявність цих доказів він довідався під час апеляційного розгляду даної справи, тому він не міг заявити зазначене клопотання під час розгляду справи в суді першої інстанції. Водночас, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц). З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про витребування нових доказів. В судовому засіданні 01.09.2026 колегія суддів, розглянувши матеріали справи, з метою повного та всебічного розгляду справи по суті, приходить до висновку про неможливість закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні, в зв`язку з чим вважає за доцільне оголосити перерву у розгляді справи у межах розумного строку, тобто такого, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав з урахуванням режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (із внесеними в подальшому змінами). Керуючись статтями 216, 234, 281 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд УХВАЛИВ: 1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення у справі № 922/3636/25 судової товарознавчої експертизи. 2. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів. 3. Оголосити перерву у розгляді справи до "22" вересня 2026 р. до 09:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 132. 4. Повідомити учасників справи про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні. 5. Роз`яснити учасникам спору, що явка представників у судове засідання є правом, а не обов`язком такого учасника. Роз`яснити учасникам спору, що право на участь у судовому засіданні може бути реалізоване шляхом проведення відеоконференції. 6. Повідомити, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/ Головуючий суддя М.М. Слободін Суддя О.В. Плахов Суддя І.А. Шутенко