Справа № 947/28306/21

Номер провадження: 22-ц/813/8743/22 Справа № 947/28306/21 Головуючий у першій інстанції Васильків О.В. Доповідач Приходько Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.12.2022 ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~Приходько Л.А. (суддя-доповідач) суддів: ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~Бездрабко В.О., ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~Склярської І.В., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Водолій", відповідач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , третя особа - Одеська міська рада, третя особа - Відділ Держгеокадастру у м. Одесі, третя особа - ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , третя особа - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Брандіс Алла Борисівна, розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолій" на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2022 року у складі головуючого судді Васильків О.В., встановив: У вересні 2021року ТОВ "Водолій" звернулось до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Одеська міська рада, відділ Держгеокадастру у м. Одеса, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійснені права користування та розпорядження майном, витребування майна із чужого незаконного володіння, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (т.2 а.с.157-179), просило: - зобов`язати ОСОБА_2 за власний рахунок знести самочинно зведені будівлі, а саме: будівлі (танхаузи) №11, 10, 9 (позначені на Генплан в благоустройством М1;250 який є складовою "ПРОЕКТ" Жилая застройка танхаусм "Георг Град", затвердженого 04 2012 р.: відповідно літерами "А1", "А2", "А3" загальною площею 356 кв.м.); будівлі (танхаузи) №8, 7 (позначені на Генплан в благоустройством М1;250 який є складовою "ПРОЕКТ" Жилая застройка танхаусм "Георг Град", затвердженого 04 2012 р.: відповідно літерами "А4", "А5" загальною площею 237,9 кв.м.); будівлі (танхаузи) № 6 (позначені на Генплан в благоустройством М1;250 який є складовою "ПРОЕКТ" Жилая застройка танхаусм "Георг Град", затвердженого 04 2012 р.: відповідно літерами "В1" загальною площею 129,5 кв.м.); будівлю охорони площею 40 кв.м. , що розташовані на земельній ділянці користувача ТОВ "Водолій" за адресою АДРЕСА_1 ; - витребувати з володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ "Водолій" земельну ділянку, загальною площею 0,0639 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:38:002:0108 та земельну ділянку загальною площею 0,091 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:38:002:0107 та які фактично знаходиться в межах іншої земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яка надана ТОВ "Водолій" Рішенням Одеської міської ради №2405-ХХІІІ від 17 квітня 2001 року "Про затвердження технічної документації з інвентаризації земельної ділянки та оформлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Водолій" документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою площею 1,0434 га за адресою АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування домоволодіння" з урахуванням вилученої частини земельної ділянки площею 0,782 га на підставі Рішення Одеської міської ради від 28.12.2001 року прийнято рішення №3052-ХХІІІ; - зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не чинити перешкоди ТОВ "Водолій" щодо безперешкодного та вільного доступу до земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . 18 жовтня 2022 року представник ОСОБА_2 адвокат Ватренко Н.Б. звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі (кримінальне провадження №42015160010000062 від 03.12.2015 року) за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 197-1 КК України (справа №520/16589/19), посилаючись на те, що ОСОБА_2 пред`явлено обвинувачення у самовільному будівництві та самовільному зайнятті земельної ділянки площею 0.091га за адресою АДРЕСА_3 та площею 0.0639га за адресою АДРЕСА_2 . У цій справі суд також буде встановлювати чи дійсно ОСОБА_2 самовільно побудувала та самовільно зайняла зазначені вище земельні ділянки. Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від Києва від 18 жовтня 2022 року провадження у цій справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі №520/16589/19 (кримінальне провадження №42015160010000062 від 03.12.2015 року) за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 197-1 КК України. Ухвала суду першої інстанції мотивована неможливістю розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі №520/16589/19 (кримінальне провадження №42015160010000062 від 03.12.2015 року) за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 197-1 КК України. В апеляційній скарзі ТОВ Водолій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд, зупинення провадження у справі обґрунтував лише тим, що наявна об`єктивна неможливість розгляду цієї справи. При цьому суд не зазначив як саме може вплинути результат розгляду кримінальної справи на розгляд цієї справи та в чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду цивільного позову ТОВ Водолій. Правом на подання відзиву інші учасники справи не скористалися. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам закону ухвала суду не відповідає. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо. Визначаючи наявність, передбачених статтею 251 ЦПК України має враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, яка визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується лише у тому разі, коли в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи. Постановляючи ухвалу про зупинення провадження, суд першої інстанції виходив з того, що до розгляду Київським районним судом м. Одеси кримінальної справи №520/16589/19 (кримінальне провадження №42015160010000062 від 03.12.2015 року) за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 197-1 КК України наявна об`єктивна неможливість розгляду цієї справи. При цьому, суд у порушення вимог пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України не вказав в чому полягає пов`язаність справ, та не зазначив обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що розгляд зазначеної вище кримінальної справи виключає можливість, на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, та можливість встановлення підстав для знесення спірного нерухомого майна та повернення земельних ділянок. Пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК України визначено, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Враховуючи, що наявні в даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, розгляд судом кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 197-1 КК України, не є підставою для зупинення провадження у цій справі, оскільки при її розгляді питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість розгляду цієї цивільної справи, не вирішуються. Крім того, як вбачається з матеріалів даної справи, ТОВ Водолій звернулося до суду першої інстанції з вищевказаною позовною заявою у вересні 2021 року. Однак, до цього часу справа не розглядається по суті. Вказані обставини грубо порушують право особи на справедливий суд, а також на своєчасний розгляд її справи. Відповідно до положень статті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а зупинення провадження лише має наслідком затягування розгляду справи та порушення розумних строків для вирішення виниклого спору. А тому ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Керуючись статтями 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд ухвалив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолій" задовольнити. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2022 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~Л. А. Приходько Судді: ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~В. О. Бездрабко ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~І. В. Склярська