Справа № 947/28306/21

Номер провадження: 22-з/813/329/26 Справа № 947/28306/21 Головуючий у першій інстанції Доповідач Назарова М. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД УХВАЛА 11.06.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій» в особі свого представника Зверєва Анатолія Олексійовича про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій» в особі свого представника Фомічова Ігоря Олеговича на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Одеська міська рада, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Брандіс Алла Борисівна, про зобов`язання вчинити певні дії, усунення перешкод у здійсненні права користування майном та витребування майна з чужого незаконного володіння, в с т а н о в и в: Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2026 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Водолій» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОМР, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Брандіс А.Б. про зобов`язання вчинити певні дії, усунення перешкод у здійсненні права користування майном та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовлено. Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, ТОВ «Водолій» звернулось до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом вимог матеріального та процесуального права. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 31 березня 2026 року визначено склад суду: головуючий суддя Драгомерецький М.М., судді учасники колегії: Громік Р.Д., Сегеда С.М.. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження у вказаній справі. 16 квітня 2026 року від ТОВ «Водолій» в особі свого представника Зверєва А.О. надійшла заява про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., яка обґрунтована тим що предметом спору даної справи є витребування з володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ «Водолій» земельної ділянки, загальною площею 0,0639 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:38:002:0108 та земельну ділянку загальною площею 0,091 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:38:002:0107, які фактично знаходяться в межах іншої земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , яка надана ТОВ «Водолій» рішенням Одеської міської ради № 2405-ХХІІІ від 17.04.2001 «Про затвердження технічної документації з інвентаризації земельної ділянки та оформлення ТОВ «Водолій» документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою площею 1,0434 га за адресою АДРЕСА_3 , для експлуатації та обслуговування домоволодіння" з урахуванням вилученої частини земельної ділянки площею 0,782 га на підставі рішення Одеської міської ради від 28.12.2001 прийнято рішення № 3052-ХХІІІ. Тобто спір по справі № 947/28306/21 стосується права користування ТОВ «Водолій» земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_3 . Звертає увагу, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси та Одеського апеляційного суду знаходилася справа № 520/5968/17, предмет розгляду якої також стосувався права користування ТОВ «Водолій» земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_3 . Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2018 року у цивільній справі № 520/5968/17 позов ОСОБА_5 задоволено, визнано припиненим право власності ТОВ «Водолій» на 26/100 частин домоволодіння АДРЕСА_4 , що належить йому згідно договору купівлі-продажу від 03 квітня 2001 року, серії АВР, № 782773, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рюміною О.О., зареєстроване в реєстрі за № 2878, зареєстроване 04 квітня 2001 року комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради» за № 676, стр. 179 кн. 11 неж., - у зв`язку із знищенням. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ «Водолій» подало апеляційну скаргу, яка постановою Одеського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року, у складі колегії Драгомерецького М.М., Черевка П.М., Громіка Р.Д., залишена без задоволення, рішення залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 03 березня 2021 року постанову Одеського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Одеського апеляційного суду від 16.05.2023 апеляційну скаргу ТОВ «Водолій» залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Одеси від 25.05.2018 залишено без змін. ТОВ «Водолій» із зазначеною постановою апеляційного суду не погодився та подав касаційну скаргу, яка постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 задоволена. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 травня 2023 року скасовано. У задоволенні позовних вимог відмовлено. Тобто, при розгляді цивільної справи № 520/5968/17 колегія суддів висловила свою позицію щодо відсутності законних підстав у ТОВ «Водолій» користуватися земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 , та 26/100 частинами домоволодіння за зазначеною адресою. Законність його висновків не знайшли підтвердження в суді касаційної інстанції, у зв`язку з чим постанова, винесена зазначеною колегією суддів, була скасована. Зазначені обставини можуть впливати на упередженість суддів та необ`єктивність їх висновків по справі, що розглядається. Окрім того зазначає, що Одеським апеляційним судом у складі головуючого судді Копіци О.В., суддів Котелевського Р.І. та Громіка Р.Д. розглядалася заява представника потерпілого ТОВ «ВОДОЛІЙ» - Зверєва А.О. про відвід судді Одеського апеляційного суду Громіка Р.Д. по справі № 520/16589/19 від розгляду провадження за апеляційними скаргами представника потерпілого ТОВ «Водолій» - Зверєва А.О. та заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси Великодного Д.В. на вирок Київського райсуду м. Одеси від 20.07.2023 у к/ п №42015160010000062 від 03.12.2015 стосовно ОСОБА_2 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.04.2025 у справі № 520/16589/19 заяву представника потерпілого ТОВ «Водолій» Зверєва А.О. про відвід судді Одеського апеляційного суду Громіка Р.Д. - задоволено. Відведено суддю Громіка Р.Д. від розгляду апеляційних скарг заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси Великодного Д.В. та представника потерпілого ТОВ «Водолій» Зверєва А.О. на вирок Київського районного суду м. Одеси від 20.07.2023 стосовно ОСОБА_2 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України. Вище наведені обставини, на думку заявника викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Громіка Руслана Дмитровича у справі № 520/12010/18, та вважає, що ставлення судді до позивача є упередженим. 04 травня 2026 року до Одеського апеляційного надійшли матеріали цивільної справи № 947/28306/21. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.06.2026 заяву керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій» - Зверєва Анатолія Олексійовича про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. - визнано необґрунтованою. Цивільну справу № 947/28306/21 передано до канцелярії Одеського апеляційного суду для визначення судді, у встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України порядку, для вирішення питання про відвід. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 визначено головуючого суддю (суддя-доповідач) Назарову М.В. Справу передано вказаному судді 10.06.2026. Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи, доводи заявленого відводу, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступних підстав. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в ст. 36 ЦПК України. Відповідно положень цієї статті, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Згідно із частинами 1-3 статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року). При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України"). У висновку N 3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена. Дійсно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому, не можуть бути підставами для відводу заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Встановлено, що заявник свої сумніви в неупередженості та об`єктивності суддів пов`язує з постановою Одеського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року по справі № 520/5968/17, тобто доводи заяви фактично зводяться до незгоди заявника із процесуальними рішеннями суддів в іншій справі. Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Висловлені заявником сумніви щодо неупередженості та об`єктивності суддів не знайшли свого підтвердження під час розгляду заяви про відвід, оскільки не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та не підтверджуються належними і допустимими доказами. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто. Апеляційний суд наголошує, що ТОВ «Водолій» скористалося своїм правом на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року у справі № 520/5968/17, ухваленої під головуванням судді Драгомерецького М.М. та за участі судді Громіка Р.Д. За наслідками касаційного оскарження, постановою Верховного Суду від 03 березня 2021 року касаційну скаргу заявника задоволено частково, постанову Одеського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Крім того, за результатами остаточного оскарження судових рішень Верховним Судом відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ТОВ «Водолій» про визнання права власності припиненим у зв`язку зі знищенням нерухомого майна. Таким чином, сама по собі обставина, на встановлення якої зазначеними суддями у складі колегії суддів посилається заявник під час розгляду іншої справи, не може вважатися безумовною підставою для відводу суддів Драгомерецького М.М. та Громіка Р.Д. в іншій справі, оскільки не свідчить про наявність ознак суб`єктивної упередженості суддів та не підтверджує існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви щодо їхньої безсторонності. Щодо тривалого існування спору щодо земельної ділянки по АДРЕСА_3 за участю ТОВ «Водолій» та встановлення певних обставин в інших справах, щодо преюдиції яких чи обов`язкового врахування їх під час вирішення теперішньої справи, то суддя, що вирішує питання в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України, не може жодним чином давати оцінку такому. Натомість, висновки, викладені суддями у постанові Одеського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року, самі по собі не можуть свідчити про наявність їхньої упередженості під час розгляду справи № 947/28306/21. Також відвід судді Громіка Р.Д. від участі у розгляді іншої справи № 520/16589/19 за апеляційними скаргами представника потерпілого ТОВ «Водолій» Зверєва А.О. та заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси Великодного Д.В. на вирок Київського районного суду м. Одеси від 20 липня 2023 року у кримінальному провадженні № 42015160010000062 від 03 грудня 2015 року стосовно ОСОБА_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, не є безумовною підставою для його відводу під час розгляду цієї цивільної справи, оскільки зазначені обставини не свідчать про наявність у судді особистої заінтересованості у результаті розгляду справи або інших обставин, які б об`єктивно викликали сумнів у його неупередженості. Отже, аналізуючи зміст заяви заявника про відвід суддів за суб`єктивним критерієм, апеляційний суд доходить висновку про те, що її зміст не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, для відводу суддів та про існування обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в їх неупередженості та об`єктивності щодо справи. Інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності суддів по справі не встановлено. З огляду на наведене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій» в особі свого представника Зверєва Анатолія Олексійовича про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. не підлягає задоволенню. Слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого. Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу. Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, апеляційний суд, у х в а л и в : У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій» в особі свого представника Зверєва Анатолія Олексійовича про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. відмовити. Справу № 947/28306/21 передати для продовження розгляду складу колегії суддів, визначеної протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Дата складення повного тексту ухвали - 11 червня 2026 року Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова