Справа № 946/568/24

Номер провадження: 11-кп/813/1534/24 Справа № 946/568/24 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03.05.2024 року ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ОСОБА_2 , суддів ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю: секретаря с/з ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 березня 2024 року про продовження йому строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023162150001397 від 30.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, - ВСТАНОВИВ: Зміст оскарженого судового рішення. Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 березня 2024 року ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України продовжений строк тримання під вартою в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» до 24 травня 2024 року. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала. Не погодившись із зазначеною ухвалою суду обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та застосувати до нього запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі. Обвинувачений в апеляційній скарзі посилається на положення ст.370 КПК України, практику Європейського суду з прав людини і вважає, що ухвала, якою суд продовжив йому винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою не ґрунтується на вимогах закону. Захисник обвинуваченого та прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_7 в судове засідання апеляційного суду не з`явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. Прокурор надіслав заяву, в якій просив розглянути апеляційну скаргу сторони захисту без його участі та відмовити в її задоволенні. Захисник про причини неявки апеляційній суд не повідомив. Частиною 4 ст.422-1 КПК України передбачено, що розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін. Обвинувачений ОСОБА_6 не звертався до апеляційного суду з клопотанням про його обов`язкову участь під час розгляду апеляційної скарги. За таких обставин апеляційний суд вважав за можливе провести судове засідання без учасників кримінального провадження. Дослідивши надані матеріали та перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого, апеляційний суд дійшов таких висновків. Мотиви апеляційного суду Частиною 1 ст.404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Згідно з вимогами ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Абзацом 2 ч.2 ст.392 КПК України передбачено, що ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом. Як убачається з матеріалів провадження на розгляді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023162150001397 від 30.10.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України. Відповідно до положень ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Абзацом 2 ч.3 ст.407 КПК України передбачено, що постановляючи ухвалу за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, апеляційний суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченому главою 18 розділу II цього Кодексу. Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Згідно з ч.3 ст.404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується. Виходячи з положень п.24) ч.1 ст.3 КПК України судове провадження це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами, тобто рішення суду першої інстанції, ухвалене до ухвалення судових рішень, передбачених ч.1 ст.392 КПК України не входять до вказаного переліку, та не передбачають витребування матеріалів провадження. Також, зважаючи на те, що приписами ст.23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, апеляційний суд у даному випадку позбавлений можливості досліджувати докази, які б на даному етапі судового розгляду справи по суті дають підстави суду апеляційної інстанції робити висновки щодо наявності, або відсутності підстав щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу. Такі обставини досліджуються безпосередньо судом першої інстанції під час судового провадження та з огляду на перевірені в порядку статтями 89, 94 КПК України докази, які на момент застосування (в тому числі, продовження дії запобіжного заходу) дають підстави суду прийняти рішення відповідно до положень ст.331 КПК України. Тобто, апеляційний суд позбавлений можливості надати правову оцінку обґрунтованості пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення по суті, оскільки, окрім як дослідивши обвинувальний акт, оскаржену ухвалу суду першої інстанції про продовження застосування запобіжного заходу та копії журналу судових засідань, не має законних на те підстав для дослідження будь-яких інших доказів. Окрім того,~відповідно до~п.13)~ч.1~ст.3~КПК України,~обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом, а тому питання обґрунтованості підозри на даній стадії не є предметом розгляду апеляційного суду, в тому числі з огляду на те, що ОСОБА_6 вже пред`явлене обвинувачення, яке є твердженням про вчинення особою інкримінованого злочину, а не обґрунтованим припущенням, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що мало місце коли остання перебувала у процесуальному статусі підозрюваної. За таких обставин апеляційний суд не переглядає обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_6 за ч.3 ст.286-1 КК України. Оскарженою ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 27 березня 2024 року ОСОБА_6 був продовжений строк тримання піж вартою до 24 травня 2024 року включно, оскільки суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1), 3) та 5) ч.1 ст.177 КПК України. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Так, на теперішній час у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023162150001397 не були здійсненні всі дії, що передбачені процедурою судового розгляду для повного, об`єктивного та всебічного дослідження всіх обставин справи та остаточне рішення за результатами розгляду справи не прийняте. Злочин, передбачений ч.3 ст.286-1 КК України відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та за його вчинення у разі доведеності вини ОСОБА_6 йому може загрожувати реальне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі доведеності його вини, апеляційний суд переконаний, що на теперішній час продовжує існувати ризик того, що обвинувачений а може здійснити спроби переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні продовжує існувати ризики того, що обвинувачений може впливати на свідків, які ще не були допитані судом під час судового розгляду, а також може вчиняти нові злочини. Раніше ОСОБА_6 вже притягався до кримінальної відповідальності і на теперішній час відносно нього до Малиновського районного суду м.Одеси направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020160470000334 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України та до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023162150000511 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121; ч.1 ст.146 КК України. Викладені обставини негативно характеризують особу ОСОБА_6 та свідчать про його стійку злочинну спрямованість. Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності апеляційний суд дійшов висновку про те, що на даному етапі судового розгляду лише винятковий запобіжний захід у тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 , дозволить під час судового розгляду контролювати місце його перебування та запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1), 3), 5) ч.1 ст.177 КПК України, які на теперішній час не зменшились і продовжують існувати. Пунктом 1) ч.3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін. Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 197, 199, 376, 404, 405, 406, 407, 419, 422-1, 532 КПК, апеляційний суд, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення. Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 березня 2024 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою до 24 травня 2024 року залишити без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді Одеського апеляційного суду: ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ОСОБА_4