Справа № 921/740/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УХВАЛА "28" червня 2024 р. Справа №921/740/21 м. Львів Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого (судді-доповідача): МАТУЩАКА О.І., суддів: КРАВЧУК Н.М. СКРИПЧУК О.С. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. ЗАГС №01- 05/1545/24 від 30.05.24) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2021 (повний текст складено 30.12.2021, суддя Сидорук А.М.) у справі №921/740/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль", м. Київ до боржника Приватного підприємства "Афіша", м. Тернопіль про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 14.06.2024 залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. ЗАГС №01-/1545/24 від 30.05.24) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2021 у справі №921/740/21. Зобов`язав апелянта усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: надати (надіслати) докази сплати судового збору у розмірі 27 240, 00 грн, надати докази надсилання копії апеляційної скарги усім учасникам справи; надати суду інформацію, в якому процесуальному статусі скаржник подає апеляційну скаргу та зазначити поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. 26.06.2024 через систему «Електронний суд» арбітражним керуючим Шимечком А.Я. подано додаткові пояснення до заяви про заперечення проти відкриття апеляційного провадження. На виконання вимог вказаної вище ухвали, ОСОБА_1 подав заяви про усунення недоліків апеляційної скарги. У поданих заявах апелянт зазначив про те, що він є уповноваженим представником засновників ПП «Афіша». При цьому, вказує, що він не брав участі у справі та не був залучений до її розгляду, як і попередня засновниця (власниця) ПП «Афіша» - ОСОБА_2 . В обґрунтування поважності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказує такі обставини. Повний текст оскаржуваної ухвали Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2021 складено 30.12.2021. На момент відкриття судом провадження у справі про банкрутство ПП «Афіша» його одноосібним засновницею (власницею) була ОСОБА_2 , яка наприкінці 2021 року захворіла на COVID-19 та лікувалась амбулаторно, перебуваючи на ізоляції. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я 14.02.2022 госпіталізована і 23.02.2022 померла, що підтверджується довідкою про причини смерті. Через три місяці після смерті ОСОБА_2 , постановою Господарського суду Тернопільської області від 10.06.2022 у цій справі ПП «Афіша» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке видано єдиному спадкоємцю ОСОБА_1 приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Сліско С.М. 10.05.2024, спадщина складається із майнових прав ПП «Афіша» у розмірі 100 % статутного капіталу, що у грошовому еквіваленті становить 550, 00 грн. Водночас цим же приватним нотаріусом відмовлено в реєстрації змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі вимог с. 28 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у зв`язку із наявністю в Єдиному державному реєстрі запису про судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Покликається на те, що ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство від 14.12.2024 скаржнику не надсилалася, а з її змістом ОСОБА_1 ознайомився 21.05.2024 після набуття повноважень засновника (власника) ПП «Афіша» та ознайомлення з матеріалами справи №921/740/21. Окрім цього, оскаржувана ухвала також не була вручена попередній засновниці (власниці) ОСОБА_2 . Вказане підтверджується заявою ОСОБА_3 , посвідченою приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Боберською О.А.. Так, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначила, що вона є директором ТОВ «Україна» Ресторан. Місцезнаходженням цієї юридичної особи є: 46001, м. Тернопіль, бул.Т.Шевченка, 23. За вказаною адресою зареєстровані й інші юридичні особи, зокрема, ПП «Афіша». Вказує, що нею неодноразово було отримано кореспонденцію, адресовану іншим юридичним особам, зареєстрованим за цією ж адресою. 18.01.2022 нею було отримано поштове відправлення, яке надійшло від Господарського суду Тернопільської області та адресоване ПП «Афіша». Однак вказане відправлення не було передано (вручено) ні власнику, ні працівникам ПП «Афіша». Про вміст конверта їй невідомо. Зазначене підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, а.с. 208), на якому підпис директора ТОВ «Україна» Ресторан Заставної М.Й., про отримання 18.01.2022 поштового відправлення суду, адресованого ПП «Афіша». Враховуючи зазначені вище обставини, ОСОБА_2 як засновниця та власниця ПП «Афіша» була позбавлена можливості оскаржити ухвалу суду про відкриття провадження у справі про банкрутство. За змістом ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Пунктом 9 ч. 3 ст. 2 ГПК України передбачено, що одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Відповідно до ст. 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи. Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону. Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно із ч. 2 ст. 254 цього Кодексу, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст. 255 цього Кодексу. Зокрема, п. 17 ч.1, ч. 2 ст. 255 ГПК України передбачено право на оскарження ухвал у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 5 ст. 41 ГПК України). У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства. З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), відповідно до ст. 1 якого учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. При цьому, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу. Рішенням загальних зборів засновників (власників) від 17.05.2024 вирішено уповноважити ОСОБА_1 представляти права та інтереси ПП «Афіша» під час провадження у справі про банкрутство. Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання арбітражного керуючого Шимечка А.Я. про те, що ОСОБА_1 було раніше відомо про існування цієї справи та оскаржуваної ухвали, оскільки право на апеляційне оскарження може бути зреалізоване особою лише після набуття нею процесуальних прав та обов`язків у справі, в незалежності про обізнаність із наявністю такої судової справи. Щодо порушення прав чи законних інтересів ОСОБА_1 , то колегія суддів вказує таке. ОСОБА_1 набув право на оскарження судових рішень у цій справі лише після набуття у власність майнових прав у розмірі 100% статутного капіталу боржника ПП «Афіша» на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.05.2024. Частиною 2 ст. 96-1 Цивільного кодексу України передбачено, що корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи. За змістом ч. 8 ст. 39 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про, зокрема, введення процедури розпорядження майном, призначення розпорядника майна. Відповідно до ч. 5-7 ст. 44 КУзПБ протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про: реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) боржника; створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника; відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства; надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника. Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про: участь боржника в об`єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об`єднаннях юридичних осіб; передачу майна в оренду; одержання та надання позик (кредитів); задоволення вимог поточних кредиторів. У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 50 КУзПБ з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута. Крім того, положеннями КУзПБ передбачено покладання субсидіарної та солідарної відповідальності на засновників (учасників) боржника - юридичної особи за зобов`язаннями останнього. Разом з тим, за змістом ч. 3 ст. 96-1 ЦК України засновники (учасники) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: брати участь в управлінні юридичною особою; брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди); вийти з юридичної особи; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі підприємства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі. Таким чином, оскаржувана ухвала безпосередньо стосуються прав та інтересів ОСОБА_1 як власника та уповноваженого представника засновників ПП «Афіша». Суд апеляційної інстанції зазначає, що хоча станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство боржника ОСОБА_1 ще не був учасником справи, однак з аналізу наведених норм КУзПБ вбачається, що постановлена ухвала стосується його прав та інтересів. Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість оскарження ОСОБА_1 ухвали Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2021 у справі №921/740/21 на підставі ч. 2 ст. 254 ГПК України. Щодо клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Набувши 10.05.2024 майнових прав ПП «Афіша», ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи 21.05.2024. Апеляційна скарга сформована скаржником в системі "Електронний суд" 30.05.2024. Суд апеляційної інстанції зазначає, що ст. 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав. Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Необхідно зазначити, що важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі "Bellet v. France" ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Враховуючи наведене, а також те, що оскаржувана ухвала безпосередньо стосується прав та законних інтересів апелянта, можливість реалізувати право на апеляційне оскарження у якого виникло лише 10.05.2024, з метою забезпечення права на судовий захист, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне задовольнити клопотання скаржника та поновити пропущений строк на оскарження ухвали місцевого господарського суду. Разом з тим, апелянтом долучено до заяви про усунення недоліків апеляційної скарги квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки - як доказ сплати судового збору, а також докази надіслання копії апеляційної скарги з додатками іншим учасникам у справі. Таким чином, апеляційна скарга відповідає формі та змісту, які визначені ст. 258 ГПК України, а подані матеріали є достатніми для відкриття апеляційного провадження. Судом встановлено, що апеляційна скарга подана за формою та змістом, які визначені статтею 258 ГПК України. Враховуючи вищенаведене, суд визнав достатніми подані матеріали для відкриття апеляційного провадження. Відповідно до ч. 5 ст. 262 ГПК України, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. З огляду на зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку про зупинення дії ухвали оскаржуваної ухвали. Відповідно до ст. 268 ГПК України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій в разі необхідності та призначення справи до розгляду. Оскільки судом проведено усі необхідні підготовчі дії, в силу вимог ст. 268 ГПК України справа призначається до розгляду. Керуючись ст.ст. 119, 234, 256, 262, 268 ГПК України, суд, У Х В А Л И В : 1. Поновити строк на апеляційне оскарження. 2. Залучити ОСОБА_1 до участі у справі №921/740/24 як уповноваженої особи засновників (учасників) боржника. 3. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. ЗАГС №01-05/1545/24 від 30.05.24) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2021 у справі №921/740/21. 4. Призначити справу №921/740/21 до розгляду у судовому засіданні на 08.08.2024 о 10 год 15 хв. у приміщенні Західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 81 в залі судового засідання №2. 5. Учасникам у справі подати суду обґрунтовані відзиви на апеляційну скаргу протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали. До відзиву додати докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам у справі. 6. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ст. 197 ГПК України. 7. Господарському суду Тернопільської області надіслати матеріали справи №921/740/21 на адресу Західного апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження. 8. Неявка уповноважених представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті відповідно до положень ч. 12 ст. 270 ГПК України. Суд звертає увагу учасників справи: - щодо обов`язку осіб відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, а саме: адвокатів, нотаріусів, державних та приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, органів державної влади та інших державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, зареєструвати свій електронний кабінет, - про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, - на процесуальні наслідки звернення до суду з документами осіб, які зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, які передбачені у ч. 10 ст. 165, ч. 4 ст. 170 та ч. 4 ст. 263 ГПК України. Такі наслідки застосовуються судом також у разі, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК Судді Н.М. КРАВЧУК О.С. СКРИПЧУК