Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
УхвалаЦивільне судочинство

Справа № 299/4300/25

Суд
Виноградівський районний суд Закарпатської області
Дата
27.01.2026
Суддя
Леньо В. В.
Категорія
Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів

Текст рішення

Виноградівський районний суд Закарпатської області _________________________________________________________________________ Справа № 299/4300/25 Номер провадження 2-з/299/2/26 У Х В А Л А 27.01.2026 року м. Виноградів Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Леньо В.В., при секретарі Казимірська Н.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу Геліос, Виноградівської міської ради, про відсутність правовідношення володіння земельною ділянкою та скасування рішення Виноградівської міської ради, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 подала до Виноградівського районного суду Закарпатської області позов до Виробничого кооперативу Геліос, Виноградівської міської ради, про відсутність правовідношення володіння земельною ділянкою та скасування рішення Виноградівської міської ради. ОСОБА_1 подала до Виноградівського районного суду Закарпатської області про забезпечення позову, згідно вимог якої просить шляхом заборони вчиняти певні дії до вирішення спору по суті: - відповідачу Виноградівська міська рада, заборонити вирішувати питання щодо поділу, надання в оренду, відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 2121210100:07:006:0312; - відповідачу ВК «Геліос», заборонити відчужувати збудовані будівлі на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 2121210100:07:006:0312 третім особам. Заява про забезпечення позову мотивована наступним. Предмет позову спрямований на приведення фактичного стану у відповідність до приписів правопорядку, зокрема ст.92, ст.135 ЗК України та містобудівної документації. Як виявилось після подання позову, правопорушення про яке йдеться в позові не закінчилось, а триває в часі. Вигодонабувачами/ініціаторами правопорушення спрямованого на заволодіння землею громади всупереч вимогам ЗК України - є родини ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , члени яких є засновниками ТОВ «Севлюш Маркет» і членами ВК «Геліос», які набули прав на земельну ділянку 2121210100:07:006:0312 всупереч положенням ст. 92, ст.135 ЗК України. Зокрема, після ототожнення ділянки 2121210100:07:006:0312 сформованої у 2025 році з ділянкою вказаною в нікчемному державному акті Б 010092, що має форму прямокутника розміром 152,5 м х 75,0 м і заволодіння 02.09.2025 року ВК «Геліос», правом постійного користування на неї, всупереч ст.92 та ст. 135 ЗК України, ВК «Геліос» продовжує свій злий умисел на заволодіння землями громади всупереч приписам ЗК України. Заволодівши правом на землю без аукціону і на основі «туалетної схеми» (існувала в м.Київ), шляхом підміни об`єкту прав, «Геліос» створює умови для остаточного закріплення на протиправно окупованій території і викупу землі без аукціону. Зокрема: 1) 04.09.2025 року «Геліос» звернувся з заявою до Виноградівської міськради про видачу містобудівних умов і обмежень на нове будівництво складу на земельній ділянці 2121210100:07:006:0312. 2) Наказом відділу містобудування та архітектури від 1 1.09.2025 року №69 умови були затверджені. 3) 21.10.2025 року «Геліос» звертається з заявою до Виноградівської міськради про видачу містобудівних умов і обмежень на нове будівництво гаражу на цій ділянці. 4) Наказом відділу містобудування та архітектури від 03.11.2025 року №89 умови були затверджені. 5) В ДРРП 07.11.2025 року за №62291983 за ВК «Геліос» було зареєстровано право власності на будівлюсклад площею 57 кв.м., реєстраційний номер об`єкта №3232043221020. 6) 12.11.2025 року ВК «Геліос» продало склад ТОВ «Севлюш Маркет», засновники якого є пов`язані з членами ВК «Геліос» особи - сім`ї Чухран і Шерегі. 7) В ДРРП 23.12.2025 року за №62944509 за ВК «Геліос» було зареєстровано право власності на будівлю площею 26,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта №3260604021020 Забудовуючи ділянку, кінцеві вигодонабувачі (сім`ї Чухран і Шерегі бенефіціари вищезазначених юридичних осіб), є особами адекватними і безмотивних поступків не вчиняють. Дії «Геліос» і пов`язаного з ним ТОВ «Севлюш маркет» мають конкретну мету. На даний час створена ситуація, коли два суб`єкти володіють об`єктами нерухомості на одній ділянці, а тому їх слідуючим кроком буде поділ ділянки 2121210100:07:006:0312 на ділянки необхідні для обслуговування належних їм будівель, в силу принципу єдності ділянки і нерухомого майна, що на ній розташоване. Оскільки в силу ст.92 ЗК України, вони не можуть мати нові ділянки (результат поділу) на праві постійного користування, між ними і власником можуть бути укладені договори оренди. Однозначно, що ціна оренди ділянок буде визначена без аукціону. В подальшому, ділянки будуть викуплені без аукціону, тобто набуття їх у користування і власність відбудеться всупереч положенням ст.135 ЗК України. Інтереси територіальної громади постраждають, оскільки ціна оренди і викупу не сформуються на конкурентних засадах. Крім того, зміст містобудівних умов, підтверджує незаконність дій міськради по формування промислової ділянки 2121210100:07:006:0312 з земель громадської забудови. Зокрема: 1) В містобудівних умовах і обмеженнях і у витягу з ДЗК доданого до позову, зазначено, що ділянка 2121210100:07:006:0312 належить ВК «Геліос» на праві постійного користування згідно акту Б 010092 і має цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки: для виробних потреб. В той же час, в містобудівних умовах на будівництво складу зазначено, що згідно рішення 25 сесії 7 скликання Виноградівської міської ради №728 від 20.12.2018 року «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін у проект зонування міста (зонінг) м.Виноградів Закарпатської області функціональне призначення цієї ділянки - Г-6 (Торговельні зони (зони розміщення об`єктів торгівлі). В містобудівних умовах зазначено, що цільове призначення відповідає функціональному призначенню даної ділянки. Таке твердженням відділу архітектури неспроможне з огляду на таке: Закон №3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Відповідно до ч.4 ст.26 Закону №3038-VI, право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Статтею 8 цього Закону передбачено, що планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації. У статті 1 Закону №3038-VI наведено терміни, які вживаються в наступному значенні: генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. Згідно із частиною першою статті 17 Закону №303 8-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Положеннями статті 18 цього Закону передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. З огляду на наведене, Законом №3038-VI передбачено розроблення Плану зонування території (далі - зонінгу) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. Зонінг населеного пункту створюється, зокрема, з метою регулювання планування та забудови територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Основною задачею зонінгу є визначення меж зон (підзон) однорідних видів та умов використання на території населеного пункту і встановлення, диференційовано по зонах (підзонах), містобудівних регламентів. Водночас зміст зонінгу повинен конкретизуватися з урахуванням місцевих особливостей та рішень органів місцевого самоврядування у сфері містобудівної діяльності, будівництва, благоустрою території. Типові вимоги до складу та змісту Зонінгу населеного пункту встановлювалися у "Настанові про склад та зміст плану зонування території (Зонінг)" ДСТУ-Н Б Б. 1.1-12:2011. Згідно із пунктом 4.7 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 основним документом Зонінгу є схема зонування, яка розробляється в цифровій формі у місцевій системі координат, прив`язаній до державної системи координат, що дозволяє формувати її електронне зображення або отримувати її аналоговий документ на паперових носіях необхідного маштабу. На схемі зонування територія населеного пункту поділяється на територіальні зони, для кожної з яких встановлюється містобудівний регламент. Відповідачі стверджують що ділянка 2121210100:07:006:0312 є промисловою (код 11.02) наданою для будівництва виробничої бази. В містобудівних умовах на будівництво складу зазначено, що згідно рішення 25 сесії 7 скликання Виноградівської міської ради №728 від 20.12.2018 року «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін у проект зонування міста (зонінг) м.Виноградів Закарпатської області функціональне призначення цієї ділянки - Г-6 (Торговельні зони (зони розміщення об`єктів торгівлі). Пунктом 6.8 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 визначено, що схема зонування складається, як правило, з основних типів зон, зокрема, громадські. Торговельні зони Г-6 згідно фрагменту плану зонування м.Виноградів вул.Комунальна призначаються для розташування торгових центрів, спеціалізованих та інші магазинів роздрібної торгівлі товарами періодичного попиту, ринків, закладів громадського харчування. До супутніх видів використання належать готелі, стоянки для тимчасового зберігання автомобілів тощо. Переліком переважних та допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у зоні Г-6, будівництво складу не передбачено. Отже з твердженням відділу містобудування в частині відповідності вимогам законодавства, намірів «Геліос» функціонального використання земельної ділянки шляхом будівництва складу на землях промисловості неспроможна. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (абз. 2 частини другої статті 24 Закону №3038-VI). Згідно із терміном, наведеним у статті 1 ЗУ "Про землеустрій", цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення. Відповідно до статті 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. Водночас, поняття "цільове призначення земельної ділянки" нерозривно пов`язане із поняттям "категорія земель". Так, у статті 19 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія - це основне цільове призначення кожної земельної ділянки. Статтею 19 ЗК України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема: "ж" землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. У частині першій статті 66 ЗК України зазначено, що до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Відповідно до Додатку 59 ПОРЯДКУ ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051 (далі Порядок), до категорії: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення віднесені ділянки з кодом 11 (Земельні ділянки промисловості (земельні ділянки, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд). Такі землі поділяються, зокрема, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком (код 11.02). Разом з цим, згідно із містобудівних умов та обмежень на будівництво складу від 11.09.2025 року функціональне призначення ділянки визначено: Г- 6 (торговельна зона (зона розміщення об`єктів торгівлі), в той же час згідно із містобудівних умов та обмежень на будівництво гаражу від 03.11.2025 року функціональне призначення ділянки визначено: Г-1 (зона загальноміського центру) та С-4 (зона озеленення спеціального призначення). Тобто, в містобудівних умовах та обмеженнях для проектування, для забудови однієї і тої ж ділянки вказується: торгова зона; зона загальноміського центру; зона озеленення. Хоча як видно з фрагменту зонування міста Виноградів (містобудівна документація) ділянка 2121210100:07:006:0312 сформована у 2025 році з земель зонінгу Г-1, Г-2. Класифікацією видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 59 до Порядку) встановлено: 1) землі торгівлі (код 03.07) відносяться до земель громадської забудови, а не промисловості (код 11.02); 2) землі для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та органів місцевого самоврядування (код 03.01), для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ (код 03.09), для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (код 03.04), для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код 03.15) тобто всі землі в межах зонінгу Г-1, Г-2 належать до земель громадської забудови, а не промисловості (код 11.02). Таким чином, містобудівні умови видані міськрадою «Геліосу», після незаконного формування промислової земельної ділянки з земель віднесених містобудівною документацією до земель громадської забудови продовжують ланцюг дефектів, які грунтуються на нікчемному акті Б 010090. Наразі, ситуація з земельною ділянкою, якою всупереч інтересам громади і вимогам правопорядку заволодів «Геліос» за сприяння посадових осіб органів влади та місцевого самоврядування, є критичною. Виноградівська міська рада може піти на поділ, надання в оренду та відчуження ділянки без проведення аукціонів і за ціною, що буде сформована не на конкурентних засадах, тобто всупереч ст. 19 Конституції. Отже, до вирішення питання правомірності формування промислової ділянки 2121210100:07:006:0312 на підставі акта Б 010092 та заволодіння «Геліос» правом постійного користування, не об`єктом цивільних прав вказаним в акті Б 010092, що має форму прямокутника 1152,5 м. на 75 м, а іншим об`єктом, ділянкою 2121210100:07:006:0312, сформованою у 2025 році, з земель громадської забудови, що має іншу конфігурацію і місцезнаходження, - позивач вважає за необхідне забезпечити позов, щоб усунути ризик вибуття земель з власності територіальної громади за ціною сформованою не на конкурентних засадах. Спосіб забезпечення обраний заявником - заборона вчиняти певні дії. Для того, щоб зберегти стан земель в первісному стані до моменту винесення рішення суду, просить вжити судом передбачені статтею 150 ЦПК, заходи забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити поновлення оспорюваних прав або інтересів Виноградівської територіальної громади/позивача, за захистом яких він звернувся. Вивчивши доводи клопотання, дослідивши матеріали цивільної справи суд приходить до наступного. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виробничого кооперативу Геліос, Виноградівської міської ради, про відсутність правовідношення володіння земельною ділянкою та скасування рішення Виноградівської міської ради. Згідно позовних вимог позивачка просить : 1. Визнати відсутність володіння/користування ВК "Геліос" (код С`ДІ`І ЮУ 13586881) земельною ділянкою площею 1.14 та по вул.Комунальна б/н у vi. Виноградів па підставі державного акта на право користування землею серії Б 010092, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право користування землею за №150 від 1992 року. 2. Скасувати рішення сорок п`ятої сесії восьмого скликання Виноградівської міської ради від 20.05.2025 року №4017. Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.149 ЦПК України). Відповідно ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (ч.1 ст.153 ЦПУ України). Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 року №9 забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Отже, забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Загальним принципом інституту забезпечення позову є його співмірність та правова визначеність. Позивачем подано об`ємну за змістом заяву про забезпечення позову, у якій викладено суть позовних вимог та обґрунтування спірних правовідносин. Разом з тим, обґрунтування заяви про забезпечення позову зводиться до того, що містобудівні умови видані міськрадою «Геліосу», після незаконного формування промислової земельної ділянки з земель віднесених містобудівною документацією до земель громадської забудови продовжують ланцюг дефектів, які грунтуються на нікчемному акті Б 010090. Наразі, ситуація з земельною ділянкою, якою всупереч інтересам громади і вимогам правопорядку заволодів «Геліос» за сприяння посадових осіб органів влади та місцевого самоврядування, є критичною. Виноградівська міська рада може піти на поділ, надання в оренду та відчуження ділянки без проведення аукціонів і за ціною, що буде сформована не на конкурентних засадах, тобто всупереч ст. 19 Конституції. Отже, до вирішення питання правомірності формування промислової ділянки 2121210100:07:006:0312 на підставі акта Б 010092 та заволодіння «Геліос» правом постійного користування, не об`єктом цивільних прав вказаним в акті Б 010092, що має форму прямокутника 1152,5 м. на 75 м, а іншим об`єктом, ділянкою 2121210100:07:006:0312, сформованою у 2025 році, з земель громадської забудови, що має іншу конфігурацію і місцезнаходження, - позивач вважає за необхідне забезпечити позов, щоб усунути ризик вибуття земель з власності територіальної громади за ціною сформованою не на конкурентних засадах. Спосіб забезпечення обраний заявником - заборона вчиняти певні дії. Разом з тим позивачем не зазначено, яким чином не вжиття заходів у виді Виноградівській міській раді заборонити вирішувати питання щодо поділу, надання в оренду, відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 2121210100:07:006:031 та ВК «Геліос», заборонити відчужувати збудовані будівлі на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 2121210100:07:006:0312 третім особам може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. На обґрунтування клопотання позивачем зазначено єдину обставину, що Виноградівська міська рада може піти на поділ, надання в оренду та відчуження ділянки без проведення аукціонів і за ціною, що буде сформована не на конкурентних засадах, тобто всупереч ст. 19 Конституції. Однак на обґрунтування зазначеного жодного доказу не надано. Відтак зазначене розцінюється як припущення позивача. За вказаних обставин клопотання про забезпечення позову задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд У Х В А Л И В: У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу Геліос, Виноградівської міської ради, про відсутність правовідношення володіння земельною ділянкою та скасування рішення Виноградівської міської ради відмовити. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області. Головуючий Леньо В. В.

Інші документи цієї справи25

Справа № 299/4300/25 проходила кілька етапів. Нижче — усі документи за нею, від найновішого.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».