Справа № 947/11176/24

УХВАЛА Іменем України 28 травня 2026 року м. Київ справа № 947/11176/24 провадження № 61-6744ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Червинської М. Є., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 08 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунсервіс» про визнання боргу таким, що нарахований безпідставно, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунсервіс» (далі - ТОВ «Комунсервіс») про визнання боргу таким, що нарахований безпідставно. ТОВ «Комунсервіс» звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. ОСОБА_1 подала до суду клопотання про передачу справи на розгляд іншому суду. Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року повернено особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. 14 травня 2026 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 08 травня 2026 року. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Право на апеляційний перегляд справи, яке гарантовано Конституцією України, реалізується у порядку, передбаченому процесуальним законом. Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскарженні в апеляційному порядку окремо від рішення суду визначено у частині першій статті 353 ЦПК України. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 357 апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18), у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження № 14-62цс19). Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 зроблено висновок, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення. Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтовано висновку, що ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року, якоювідмовлено у задоволенні заяви про передачу справи на розгляд іншому суду, яка в силу вимог частини першої статті 353 ЦПК України не може бути оскаржена окремо від рішення суду. За вказаних обставин, відсутні підстави вважати, що право заявника на доступ до правосуддя обмежено судом апеляційної інстанції. ОСОБА_1 не позбавлена права включити свої заперечення на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року до апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до положень частини другої статті 353 ЦПК України. Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Керуючись частинами четвертою і п`ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 08 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунсервіс» про визнання боргу таким, що нарахований безпідставно, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Коротун І. А. Воробйова М. Є. Червинська