Справа № 761/30935/25

Справа № 761/30935/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/824/4285/2026 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_2 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 травня 2026 року м. Київ Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі: суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , секретарка ОСОБА_5 , за участю: прокурора ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 ,- В С Т А Н О В И Л А : Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2026 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 на 60 днів. Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» визначено до 28 травня 2026 року включно. Таке рішення мотивоване тим, що місцевий суд врахував ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, високий ступінь ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені судом, та високий ступінь суспільної небезпечності інкримінованих злочинів, вчинених в умовах воєнного стану проти основ національної безпеки України. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та застосувати до обвинуваченого інший запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою. В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана ухвала, є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, а тримання ОСОБА_8 під вартою свавільним. Апелянт вказує, що постановляючи оскаржувану ухвалу колегія суддів привела доводи прокурора на користь застосування відносно ОСОБА_8 виключної міри запобіжного заходу - тримання під вартою. У той же час колегія суддів жодного доводу проти обрання даного запобіжного заходу, що були висловлені його захисником не привела, а лише обмежилася вказівкою на заперечення проти задоволення клопотання, що підтримувалось стороною обвинувачення. У судовому засіданні захисник вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити з викладених підстав. Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважаючи ухвалу суду законною, а ризики - актуальними та незменшеними. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Оскаржувана ухвала Шевченківського районного суду м. Києва в цілому відповідає цим критеріям, а висновки суду про необхідність подальшого ізолювання обвинуваченого від суспільства є належним чином мотивованими. Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Ці вимоги закону судом першої інстанції виконано в повному обсязі. Так, ОСОБА_8 інкримінується вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану. На даній стадії судового провадження наявні матеріали та зібрані докази містять достатні й вагомі дані, які свідчать про обґрунтованість висунутого обвинувачення, що виправдовує подальше застосування процесуальних обмежень. Колегія суддів відхиляє доводи захисника про необґрунтованість тримання під вартою. Зважаючи на суворість можливого покарання у разі визнання ОСОБА_8 винуватим, об`єктивно існує ризик переховування обвинуваченого від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК). Крім того, характер інкримінованих діянь, спрямованих проти національної безпеки держави в період збройної агресії, свідчить про високу суспільну небезпечність особи обвинуваченого, що зумовлює реальність ризику вчинення інших правопорушень або незаконного впливу на свідків та інших учасників процесу, які ще не допитані судом. Зазначені ризики є реальними, триваючими та на даний час не зменшилися. Посилання адвоката ОСОБА_7 на те, що суд першої інстанції належним чином не відобразив позицію захисту в тексті ухвали, частково заслуговують на увагу, оскільки судове рішення має містити відповіді на ключові аргументи сторін. Водночас, це процесуальне упущення місцевого суду не є підставою для скасування ухвали по суті, оскільки колегія суддів апеляційного суду, безпосередньо дослідивши доводи захисту про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу (домашнього арешту чи застави), вважає їх неспроможними. Жоден інший більш м`який запобіжний захід, у тому числі цілодобовий домашній арешт, через відсутність фізичних бар`єрів ізоляції, не здатний нівелювати встановлені ризики та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого у кримінальному провадженні такої категорії. Продовження тримання ОСОБА_8 під вартою не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, зокрема критеріям справи «Лабіта проти Італії», оскільки у даному провадженні наявний чіткий суспільний інтерес - захист суверенітету та безпеки держави, який у розумних межах переважає над принципом поваги до особистої свободи. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою обов`язкове скасування ухвали, колегією суддів не встановлено. На підставі наведеного, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 слід залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 30 березня 2026 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 376, 176-178, 183, 194, 404, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,- У Х В А Л И Л А : Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 30 березня 2026 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді ____________________ ___________________ _____________________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4