Справа № 914/3681/23

УХВАЛА 12 серпня 2026 року м. Київ cправа № 914/3681/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Укрнафта» (вх.№5969/2026) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.09.2024 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.05.2025 (в частині відхилення грошових вимог АТ «Укрнафта») та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі № 914/3681/23 за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» ВСТАНОВИВ: У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за заявою ініціюючого кредитора ПАТ «Укрнафта» про банкрутство ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина». Ухвалою суду від 26.12.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина»; визнано вимоги ініціюючого кредитора - ПАТ «Укрнафта» в сумі 828 165 429,95 грн заборгованості, 60 300,00 грн авансування винагороди арбітражного керуючого, 26 840,00 грн судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ткачука Олександра Вікторовича; постановлено оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вулиця Бориславська, будинок 82; ідентифікаційний код 00152388). Ухвалою суду від 25.09.2024 суд визнав додаткові грошові вимоги ПАТ «Укрнафта» до ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» на суму 13 152 001 049,90 грн, з яких: 6056,00 грн - судовий збір; 13 146 078 221,20 грн - заборгованість; 532 448 302,99 грн - пеня). Відхилив додаткові грошові вимоги ПАТ «Укрнафта» до ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» на суму 3 484 228 476,56 грн, з яких: 11 024 094,18 грн - заборгованість; 3 473 204 382,38 грн - пеня). Господарський суд Львівської області ухвалою від 21.05.2025 за результатами попереднього засідання визнав вимоги кредиторів до боржника та включив до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» грошові вимоги, зокрема, ПАТ «Укрнафта» у розмірі 14 506 785 150,14 грн, з яких: 93 196,00 грн (витрати по сплаті судового збору у справі про банкрутство та витрати на авансування винагороди арбітражному керуючому) - перша черга; 13 974 243 651,15 грн (заборгованість) - четверта черга; 532 448 302,99 грн (пеня) - шоста черга; відхилив вимоги ПАТ «Укрнафта» до боржника у розмірі 3 484 228 476,56 грн. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 08.07.2026) ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.09.2024 у справі № 914/3681/23 в частині визнання грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до боржника у розмірі 2 516 112 488,00 грн ( четверта черга) скасовано. В цій частині прийняти нове рішення, яким у визнанні вказаних грошових вимог відмовити. В іншій частині оскаржувану ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.09.2024 у справі №914/3681/23 залишено без змін. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.05.2025 у справі №914/3681/23 за результатами попереднього засідання змінено. Визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" у сумі 11 990 672 662, 14 грн, з яких: 93 196,00 грн - вимоги першої черги (витрати зі сплати судового збору у справі про банкрутство та витрати на авансування винагороди арбітражному керуючому), 11 458 131 163, 2 грн - вимоги четвертої черги (заборгованість), 532 448 302,99 грн - вимоги шостої черги (пеня). До Верховного Суду від Акціонерного товариства «Укрнафта» надійшла касаційна скарга (вх.№5969/2026) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.09.2024, ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.05.2025 (в частині відхилення грошових вимог АТ «Укрнафта») та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі №914/3681/23, у якій заявлено вимоги скасувати частково ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.05.2025 (з урахуванням ухвали Господарського суду Львівської області від 25.09.2024 у справі №914/3681/23) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі № 914/3681/23 в частині відхилення грошових вимог АТ «УКРНАФТА», а саме: - у частині відмови у визнанні грошових вимог АТ «Укрнафта» за ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.05.2025 (з урахуванням ухвали Господарського суду Львівської області від 25.09.2024 у справі №914/3681/23), залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі № 914/3681/23 в загальному розмірі 3 474 228 476,56 грн. - у частині часткового скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 25.09.2024 у справі № 914/3681/23 (з урахуванням ухвали Господарського суду Львівської області від 21.05.2025 у справі №914/3681/23), якою визнано грошові вимоги АТ «Укрнафта» за договорами комісії та договорами купівлі-продажу нафтопродуктів із використанням скретч-карток в загальному розмірі 2 516 212 488,00 грн. Постановити нове рішення, яким визнати додаткові грошові вимоги Акціонерного товариства «Укрнафта» до Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» у розмірі 5 990 440 964,56 грн (які були відхилені ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.05.2025 (з урахуванням ухвали Господарського суду Львівської області від 25.09.2024 у справі №914/3681/23) та постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі №914/3681/23), з яких: - 2 517 236 582,18 грн - четвертої черги задоволення вимог кредиторів; 3 474 228 476,56 грн - шостої черги задоволення вимог кредиторів. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/3681/23 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.07.2026. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема, при визначенні розміру грошових вимог за договорами комісії суд неправильно застосував частину другу статті 45 КУзПБ у взаємозв`язку зі статтями 184, 525, 526, 599, 1011, 1018, 1021, 1022 ЦК України, обмеживши грошовий еквівалент неповернутих нафтопродуктів їх договірною вартістю. При цьому судом не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 09.05.2023 у справі №903/573/22 та від 01.12.2022 у справі №813/2185/18 щодо родового і замінного характеру нафтопродуктів, а також висновок, викладений у постанові від 13.11.2018 у справі №914/1621/17 про трансформацію вимоги про повернення майна у грошову вимогу, розмір якої має відповідати вартості втраченого майна. У частині пені за договорами поставки суд неправильно застосував частину шосту статті 232 ГК України та пункт 7 розділу IX «Прикінцеві положення» ГК України, обмеживши нарахування пені шестимісячним періодом без урахування законодавчого продовження цього строку на строк дії карантину. При цьому не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.02.2023 у справі №910/13704/21, від 20.09.2023 у справі №917/1212/22 та від 27.02.2024 у справі №911/858/22. Крім того, скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції застосував статтю 243 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду щодо меж виправлення описок та арифметичних помилок, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2021 у справі № 905/2135/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі №921/730/13-г/3. Відповідно до цих висновків у порядку статті 243 ГПК України можуть усуватися лише помилки технічного характеру, без зміни змісту та суті судового рішення. Натомість ухвалою від 08.07.2026 суд апеляційної інстанції змінив оголошений у судовому засіданні та відображений у повному тексті постанови результат розгляду справи, збільшивши розмір відхилених грошових вимог АТ «Укрнафта» з 1 917 168 731,37 грн до 2 516 112 488,00 грн. Також, як на підставу касаційного оскарження, АТ «Укрнафта» посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування статей 526, 599, 655, 662, 664, 693 ЦК України у взаємозв`язку зі статтями 6, 628, 629, 637 ЦК України до договорів купівлі-продажу пального, за якими товар отримується шляхом пред`явлення скретч-картки як довірчого документа, а у разі втрати карткою функціональності або відмови емітента від її обслуговування договір передбачає повернення сплачених коштів. Спірні договори передбачали, що предметом купівлі-продажу є не сама скретч- картка як матеріальний носій, а визначений вид та обсяг нафтопродуктів. Водночас умовами договорів було прямо передбачено, що у разі втрати скретч- карткою ознак довірчого документа або відмови емітента від виконання зобов`язань договір у відповідній частині вважається невиконаним, а сплачені кошти підлягають поверненню. За таких обставин, на думку скаржника, потребує формування висновок Верховного Суду щодо того, чи може передача покупцеві скретч-картки та підписання акта приймання- передачі вважатися належним виконанням зобов`язання продавця з передачі товару, якщо відповідне пальне фактично не було отримане, а скретч- картка втратила функціональність або її обслуговування було припинено емітентом. Також скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо того, чи припиняється зобов`язання продавця на підставі статті 599 ЦК України лише внаслідок передачі такого довірчого документа, якщо сам договір прямо пов`язує належне виконання з можливістю фактичного отримання пального та передбачає повернення оплати у разі втрати карткою функціональності. Окремого правового висновку потребує питання застосування статті 693 ЦК України: чи має покупець право вимагати повернення суми попередньої оплати за товар, якщо пальне фактично не було передане, а скретч-картка, що мала забезпечити його отримання, перестала виконувати свою функцію. Отже, у цій частині необхідним є формування Верховним Судом висновку про те, що передача паливної скретч-картки як довірчого документа не припиняє зобов`язання продавця з передачі товару, якщо пальне за нею фактично не отримане, а сама картка втратила функціональність; за наявності прямої договірної умови про повернення коштів виникнення такого обов`язку не залежить від доведення вини продавця, якщо інше не встановлено договором. Також, підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України. Обґрунтування вказаної підстави скаржник вказує, що: 1) Щодо вимог за договорами комісії суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доказам, які підтверджують як сам факт неповернення нафтопродуктів, так і їх дійсну вартість на момент, визначений АТ «Укрнафта» для розрахунку вимог. Зокрема, поза належним дослідженням залишилися висновок щодо ринкової вартості нафтопродуктів, дані про актуальні ціни на відповідні види пального, а також результати інвентаризації майна Боржника, які свідчать про відсутність спірних обсягів нафтопродуктів. За відсутності дослідження цих доказів суд апеляційної інстанції фактично підмінили підтверджене судовими рішеннями право на повернення майна його договірною вартістю, не встановивши належного грошового еквівалента такої майнової вимоги. 2) Щодо вимог про визнання пені за договорами поставки суди не дослідили окремо умови кожного договору та кожної додаткової угоди, а також не перевірили подані АТ «Укрнафта» розрахунки. Суди не встановили, яка частина заявленої пені стосується прострочення, що виникло до укладення додаткових угод, а яка - порушення нових строків платежів за графіками. Не було також належним чином перевірено застосування пункту 7 розділу IX «Прикінцеві положення» ГК України, який продовжував строк нарахування штрафних санкцій на період дії карантину. У результаті суди механічно обмежили нарахування пені шестимісячним періодом, не пов`язавши його з конкретними строками виконання кожного зобов`язання. 3)Щодо вимог за договорами купівлі-продажу нафтопродуктів із використанням скретч-карток суд апеляційної інстанції не дослідив в сукупності умови договорів і докази, що підтверджують фактичну неможливість отримання оплаченого пального. У матеріалах справи відсутні докази фактичного відпуску спірних 22 602 385 літрів пального або повернення АТ «Укрнафта» сплачених коштів. Незважаючи на це, суд апеляційної інстанції визнав зобов`язання виконаним лише на підставі передачі скретч-карток, не встановивши, чи був фактично отриманий товар, право на який посвідчували ці картки. Крім того, скаржник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень. В обґрунтування поважності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено надання загального доступу до повного тексту постанови Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі №914/3681/23 - 07.07.2026, а тому касаційна скарга подається у межах процесуального строку на оскарження - 23.07.2026. Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Враховуючи приписи статті 288 Господарського процесуального кодексу України, строк на касаційне оскарження необхідно поновити. Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287-291 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга відповідає вимогам ГПК України, у зв`язку з чим, з огляду на положення ч. 1 ст. 294 ГПК України, наявні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Укрнафта». Керуючись ст. ст. 119, 174, 234, 235, 288, 290, 292, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд, - УХВАЛИВ: 1. Поновити Акціонерному товариству «Укрнафта» строк на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 25.09.2024, ухвали Господарського суду Львівської області від 21.05.2025 (в частині відхилення грошових вимог АТ «Укрнафта») та постанови Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі №914/3681/23. 2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Укрнафта», яка подана на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.09.2024, ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.05.2025 (в частині відхилення грошових вимог АТ «Укрнафта») та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі №914/3681/23. 3. Призначити до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укрнафта» у справі №914/3681/23 на 30 вересня 2026 року о 12:10 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330. 4. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу (із наданням доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи) до 17 вересня 2026 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 або на електронну адресу суду ([email protected]), через особистий кабінет в системі "Електронний суд". Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення. 5. Витребувати з Господарського суду Львівської області та/або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 914/3681/23 з оригіналами оскаржуваних судових рішень, які стосуються розгляду заяви АТ «Укрнафта» з грошовими вимогами до боржника. 6. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий С.В. Жуков Судді В.І. Картере К.М. Огороднік