Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
УхвалаГосподарське судочинство

Справа № 925/367/20

Суд
Північний апеляційний господарський суд
Дата
31.08.2026
Суддя
Пантелієнко В.О.
Категорія
Справи про банкрутство, з них:

Текст рішення

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected] УХВАЛА про відмову у відкритті апеляційного провадження "31" серпня 2026 р. Справа№ 925/367/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Пантелієнка В.О. суддів: Сотнікова С.В. Доманської М.Л. розглянувши апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Остер" арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича на ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.11.2020р. (повний текст складено 23.11.2020р.) за заявою розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Семенова Д.С. про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі №925/367/20 (суддя Хабазня Ю.А.) за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Спектр-Агро" до боржника ТОВ "Остер" про банкрутство юридичної особи ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.11.2020р. у справі №925/367/20, зокрема, затверджено перелік конкурсних кредиторів, розмір їх вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" - позачергово 8 658 423,82 грн. (які забезпечені заставою майна боржника і підлягають погашенню за рахунок заставного майна); 1 черга 4 204,00 грн. (судовий збір). Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду, 17.07.2026р. ліквідатор ТОВ "Остер" арбітражний керуючий Юдицький Олександр Вікторович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.11.2020р. у справі №925/367/20 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ «ФК Єврокредит» в сумі 8 658 423,82 грн. (які забезпечені заставою майна боржника і підлягають погашенню позачергово за рахунок заставного майна) та прийняти нове рішення, яким відмовити у визнанні вимог ТОВ «ФК Єврокредит» повністю; cудові витрати покласти на ТОВ «ФК Єврокредит». Також апелянт в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження. Колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити та апеляційну скаргу повернути ліквідатору ТОВ "Остер" арбітражному керуючому Юдицькому Олександру Вікторовичу з огляду на наступне. Ухвала господарського суду Черкаської області від 10.11.2020р. у справі №925/367/20 була підписана 23.11.2020р. та направлена сторонам - 23.11.2020р. Оприлюднено оскаржувану ухвалу 24.11.2020р. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Остер", від імені якого діє ліквідатор, є стороною у справі №925/367/20, а саме Боржником. Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч.2 ст.261 ГПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Законодавче обмеження можливості поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження річним строком є присічним (граничним). Зазначена норма є імперативною, має преюдиціальний характер та не передбачає для суду дискреційних повноважень щодо оцінки поважності причин пропуску строку після спливу одного року. Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваної ухвали господарського суду Черкаської області від 10.11.2020р. було складено 23.11.2020р. Апеляційну скаргу ліквідатором подано лише у 2026 році, тобто зі спливом більше ніж п`яти років після закінчення встановленого законом граничного річного строку. Єдиним винятком із цього правила, передбаченим п.2 ч.2 ст.261 ГПК України, є подання скарги особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, або виникнення обставин непереборної сили. Проте скаржник у цій справі діє від імені Боржника, який є безпосереднім та повноправним учасником справи про банкрутство з моменту її відкриття, а доказів існування безперервних обставин непереборної сили (форс-мажору), які б унеможливлювали подання скарги Боржником протягом усіх шести років, апеляційному суду надано не було. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, ліквідатор посилається на те, що строк був пропущений внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків та бездіяльності попереднього ліквідатора, а сам скаржник діяв оперативно після призначення його на посаду у 2026 році. Колегія суддів відхиляє зазначені доводи з огляду на наступне. У справі про банкрутство арбітражний керуючий (ліквідатор) виконує повноваження органу управління та розпорядження майном боржника - юридичної особи. Заміна арбітражного керуючого у справі про банкрутство не є правонаступництвом та не змінює статусу самого боржника, як учасника судового процесу. Призначення нового ліквідатора не перериває перебіг процесуальних строків та не скасовує процесуальних наслідків дій чи бездіяльності його попередників. Неналежне виконання обов`язків попереднім ліквідатором є внутрішнім питанням управління та контролю за процедурою банкрутства (що є зоною відповідальності комітету кредиторів та самого боржника) і не може слугувати підставою для порушення процесуальних строків стосовно третіх осіб. Посилання скаржника на висновки Верховного Суду у справах №911/2022/19 та №908/3307/19 є безпідставними, оскільки у зазначених справах судами оцінювалися обставини зміни ліквідатора у сукупності з поважністю причин пропуску суб`єктивного (загального) строку на оскарження, або у межах граничного річного строку, тоді як у цій справі ключовою правовою перешкодою є закінчення саме об`єктивного присічного строку (понад 1 рік), встановленого ч.2 ст.261 ГПК України. Заміна арбітражного керуючого, неотримання ним документів від попередника чи недбалість минулого ліквідатора не є форс-мажором. Це внутрішні організаційні проблеми процедури банкрутства. Скаржник наголошує, що відмова у поновленні строку через "надмірний формалізм" порушить його право на справедливий суд (ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Суд зазначає, що право на судовий захист не є абсолютним і підлягає дозволеним обмеженням, зокрема у вигляді строків позовної давності чи процесуальних строків. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїх рішеннях (зокрема, у справах "Пономарьов проти України", "Брумареску проти Румунії", "Устименко проти України") послідовно наголошує, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata). Цей принцип передбачає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення просто з метою проведення повторного слухання та отримання нового рішення. Поновлення процесуального строку зі спливом понад 5 років після закінчення граничного строку, за відсутності об`єктивних і непереборних перешкод для самого учасника справи, призведе до грубого порушення принципу юридичної визначеності та порушить баланс інтересів сторін, зокрема права іншого учасника справи (кредитора) на стабільність судового акта та мирне володіння майном (ст.1 Першого протоколу до Конвенції). Встановлення річного присічного строку у ч.2 ст.261 ГПК України є легітимним обмеженням, спрямованим на забезпечення правової стабільності, і його застосування судом не може розцінюватися як "надмірний формалізм". З врахуванням викладеного, що апеляційна скарга ліквідатора подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваної ухвали, а наведені скаржником обставини не підпадають під визначені законом винятки для поновлення строку після спливу цього строку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до вимог ст.261 ГПК України, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити та апеляційну скаргу повернути ліквідатору ТОВ "Остер" арбітражному керуючому Юдицькому Олександру Вікторовичу. Керуючись ст.234, ч.2 ст.261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ: 1.Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ліквідатора ТОВ "Остер" арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича на ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.11.2020р. у справі №925/367/20. 2.Апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.11.2020р. у справі №925/367/20 (з доданими до неї матеріалами) повернути ліквідатору ТОВ "Остер" арбітражному керуючому Юдицькому Олександру Вікторовичу. 3.Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку. Головуючий суддя В.О. Пантелієнко Судді С.В. Сотніков М.Л. Доманська

Інші документи цієї справи50

Справа № 925/367/20 проходила кілька етапів. Нижче — усі документи за нею, від найновішого.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 925/367/20 — Ухвала — Кишеня