Справа № 904/2684/25

УХВАЛА 16 вересня 2026 року м. Київ cправа № 904/2684/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючий, Васьковського О.В., Огородніка К.М., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2026 у складі колегії суддів: Золотарьової Я.С., (головуючий), Левшиної Г.В., Мартинюка С.В., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спайкерс Консалтінг" до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат". про визнання банкрутом,- ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, заявник) 02.09.2026, засобами електронного зв`язку, звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2026 у справі № 904/2684/25. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/2684/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2026. 07.09.2026 від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшли додаткові пояснення щодо можливості оскарження додаткової постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2026. 07.09.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спайкерс Консалтінг" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Розглянувши матеріали касаційної скарги, з урахуванням додаткових пояснень ГУ ДПС у Дніпропетровській області та заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "Спайкерс Консалтінг", Суд дійшов до висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги з наступних підстав. З аналізу статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини"). Так, згідно Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII набрав чинності 21.04.2019, цей Кодекс введено в дію з 21.10.2019. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441). Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Наведений в частині 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами. Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 задоволено заяву ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" про витребування інформації. Витребувано у АТ "Криворізький залізорудний комбінат" інформацію та документи щодо перебування кредиторів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у трудових відносинах з боржником АТ "Криворізький залізорудний комбінат" із зазначенням періоду трудових відносин, посади та найменування відповідного відділу (структурного підрозділу) товариства. Задоволено заяву арбітражного керуючого Юринця А.В. про дострокове припинення повноважень арбітражного керуючого. Відсторонено арбітражного керуючого Юринця Арсена Володимировича від виконання повноважень розпорядника майна боржника - АТ "Криворізький залізорудний комбінат". Призначено розпорядником майна боржника - АТ "Криворізький залізорудний комбінат" арбітражного керуючого Дробота Дениса Миколайовича. Кандидатури арбітражних керуючих Венської О.О. та Палкіна А.Ю. відхилено. Не погодившись з ухвалою суду, через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 у справі № 904/2684/25 в частині якою призначено розпорядником майна боржника - АТ "Криворізький залізорудний комбінат" арбітражного керуючого Дробота Д.М., скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 у справі № 904/2684/25 в частині якою кандидатури арбітражних керуючих Венської О.О. та Палкіна А.Ю. відхилено, повернути справу №904/2684/25 до Господарського суду Дніпропетровської області для належного вирішення питання про призначення розпорядник майна боржника АТ "Криворізький залізорудний комбінат" із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Також, не погодившись з ухвалою суду, через систему "Електронний суд" Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 у справі №904/2684/25 в частині, якою призначено розпорядником майна боржника - АТ "Криворізький залізорудний комбінат" арбітражного керуючого Дробота Дениса Миколайовича та в частині, якою кандидатури арбітражних керуючих Венської О.О. та Палкіна А.Ю. відхилено, направити справу №904/2684/25 у відповідній частині до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.07.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 у справі № 904/2684/25 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 у справі № 904/2684/25 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 у справі № 904/2684/25 залишено без змін. 03.08.2026 до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спайкерс Консалтінг" надійшла заява, в якій заявник просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Спайкерс Консалтінг" 20 000,00 грн судових витрат у справі №904/2684/25; з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - 20 000,00 грн судових витрат у справі №904/2684/25. Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2026 заяву ТОВ "Спайкерс Консалтінг" про розподіл витрат на правничу допомогу у справі №904/2684/25 задоволено частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Спайкерс Консалтінг" витрати на правничу допомогу, понесені скаржником під час апеляційного перегляду у розмірі 10 000,00 грн. Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ТОВ "Спайкерс Консалтінг" витрати на правничу допомогу, понесені скаржником під час апеляційного перегляду у розмірі 10 000,00 грн. Відповідно до положень частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Із аналізу змісту статті 244 ГПК України вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта (ухвали, рішення, постанови), є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати (постанови Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 911/132/14, від 18.01.2023 у справі № 908/174/20, постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20). Тобто процесуальний інститут додаткового рішення є засобом усунення невизначеності висновків суду щодо заявлених вимог та неповноти основного судового рішення, внаслідок яких суд не вирішив заявлені вимоги у справі чи не розв`язав окремі процесуальні питання, що стояли перед судом. У випадку скасування первісного судового рішення, ухваленого за результатом вирішення спору по суті, це є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього (постанови Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 922/2665/17, від 15.02.2023 у справі № 911/1770/21, 23.06.2022 у справі № 904/6341/20). У даному випадку предметом касаційного оскарження є додаткова постанова Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2026 в частині стягнення з ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь ТОВ "Спайкерс Консалтінг" 10 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Оскаржувана додаткова постанова суду апеляційної інстанції про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є похідним судовим актом та невід`ємною частиною первісного судового рішення - постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.07.2026 у справі № 904/2684/25, прийнятої за результатами перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Дробота Дениса Миколайовича та в частині, якою кандидатури арбітражних керуючих Венської О.О. та Палкіна А.Ю. відхилено. Отже, можливість касаційного оскарження додаткової постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2026 у справі № 904/2684/25 ставиться в залежність від можливості касаційного оскарження первісного судового рішення у цій справі про банкрутство - постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.07.2026. З огляду на відсутність можливості оскарження в касаційному порядку первісного судового рішення, а саме ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.07.2026 відповідно до приписів ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, додаткова постанова Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2026 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не підлягає касаційному перегляду. Подібних висновків дійшов Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в ухвалі від 24.05.2023 у справі № 910/18250/16. Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. У зв`язку з чим, касаційна скарга не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийняті слід відмовити з підстав передбачених пунктом 1 частиною 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України. 10.09.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання щодо передачі судової справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Колегія суддів зазначає, що з урахуванням положень статей 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою для розгляду клопотання учасника справи про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду України є відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою заявника та розгляд по суті заявлених вимог. За відсутності підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2026 у справі № 904/2684/25, клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не розглядається. На підставі викладеного та керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 234, 235, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, - У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2026 у справі № 904/2684/25. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В.Я. Погребняк Судді О.В. Васьковський К.М. Огороднік