Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
УхвалаЦивільне судочинство

Справа № 645/1792/21

Суд
Немишлянський районний суд міста Харкова
Дата
24.06.2025
Суддя
Федорова О. В.
Категорія
Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Текст рішення

Справа № 645/1792/21 Провадження № 2/645/46/25 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2025 року ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ м. Харків Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Федорова О.В., розглянувши усне заперечення представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 на дії головуючого судді по справі та заяву-заперечення на дії головуючого судді по справі Морщавки Юрія Олександровича у цивільній справі за первісним позовом: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом: ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Будівельник», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович, про витребування майна з чужого незаконного володіння, поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації та компенсацію вартості частки із вкладу до статутного фонду господарського товариства, у с т а н о в и в: В провадженні Немишлянського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за первісним позовом: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Будівельник», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович, про витребування майна з чужого незаконного володіння, поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації та компенсацію вартості частки із вкладу до статутного фонду господарського товариства. У судовому засіданні 18.06.2025 року в ході допиту в якості свідка ОСОБА_3 представник позивача~за первісним~позовом (відповідача~за зустрічним~позовом)~ ОСОБА_1 .С усно заявила заперечення на дії головуючого судді по справі, які були занесені до протоколу судового засідання. Крім того, 24.06.2025 року до суду надійшла письмова заява позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 із запереченнями на дії головуючого судді по справі в порядку статті 214 ЦПК України. В обґрунтування~вказаної заяви~ ОСОБА_5 ~посилався на~те,~що в судовому засіданні 18.06.2025 року адвокатом Жаровою-Тітарьовою Л.М. було поставлено питання свідку ОСОБА_3 стосовно розміру доходів ОСОБА_2 в період з 2013 року по 2019 роки. Свідок ОСОБА_3 відмовилася відповідати на питання адвоката Жарової-Тітарьової Л.М. Запитання адвоката свідку не було знято судом, а отже відмова свідка ОСОБА_3 відповісти на поставлене запитання передбачає кримінальну відповідальність, як це зазначено в ч. 5 ст. 230 ЦПК України. В судовому засіданні адвокат Марцонь Д.Г. намагався відповісти на запитання, поставлене свідку ОСОБА_3 та висловити заперечення на запитання адвоката Жарової-Тітарьової Л.М.. Свідок ОСОБА_3 не може мати представника, а повинна особисто відповідати на поставлені запитання та попереджена судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань. Адвокат Марцонь Д.Г. не є свідком у справі; не був попереджений судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань; адвокат Жарова-Тітарьова Л.М. не ставила йому жодного запитання. А тому дії адвоката Марцоня Д.Г., який намагався відповісти на запитання, поставлене свідку ОСОБА_3 та висловити заперечення на запитання адвоката Жарової-Тітарьової Л.М., свідчать про свідоме порушення ним законодавства. З огляду на викладене, позивач вважає, що головуюча по справі суддя Федорова О.В. допустила порушення закону, оскільки свідомо не припиняла порушень з боку адвоката Марцоня Д.Г., надаючи йому можливість висловити заперечення проти запитання, поставленого свідку ОСОБА_3 адвокатом Жаровою-Тітарьовою Л.М. і фактично надати відповідь на запитання замість свідка ОСОБА_3 . В результаті його представник, адвокат Жарова-Тітарьова Л.М., не змогла задати питання і отримати відповіді свідка ОСОБА_3 , що є порушення насамперед прав позивача. Таким чином, позивач вважає, що відразу після початку допиту свідка ОСОБА_3 його представником, адвокатом Жаровою-Тітарьовою Л.М., головуюча по справі суддя Федорова О.В. порушила вимоги закону, а саме: 1) не здійснила передбачених законодавством дій після відмови свідка ОСОБА_3 відповісти на питання адвоката; 2) не припинила незаконних дій адвоката Марцоня Д.Г., який намагався відповісти на запитання, поставлене не йому, а свідку ОСОБА_3 ; 3) не припинила незаконних дій адвоката Марцоня Д.Г., який намагався висловити заперечення на питання адвоката Жарової-Тітарьової Л.М. та фактично зірвати допит свідка. Дослідивши заперечення щодо дій головуючої та матеріали справи, суддя дійшла наступних висновків. Частина 5 статті 12 ЦПК України встановлює, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Згідно з частинами 2-4 статті 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У ході допиту в судовому засіданні 18.06.2025 року свідка ОСОБА_3 , яка є стороною по справі - відповідачкою за первісним позовом (позивачкою за зустрічним позовом), та яка надала свою згоду на її допит в якості свідка, судом було надано право поставити запитання представниці позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 .. На одне із поставлених запитань свідок запитала чи стосується це запитання предмета розгляду, та представник адвокат Марцонь Д.Г. намагався висловити свої заперечення щодо формату постановки питання свідкові представником адвокатом Жаровою-Тітарьовою Л.С., однак адвокат Жарова-Тітарьова Л.М. не надала можливості сформулювати таку заяву адвокату Марцоню Д.Г., посилаючись на грубе порушення головуючим норм діючого законодавства. Порядок допиту свідка регламентований у статті 230 ЦПК України. Частиною 7 цієї статті передбачено, що допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою ставить питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші учасники справи в черговості, передбаченій пунктом 3 частини п`ятої статті 227 цього Кодексу. Зі змісту частин 8 та 9 статті 230 ЦПК України випливає, що головуючий у судовому засіданні може ставити свідкові питання в будь-який час його допиту. Головуючий у судовому засіданні має право з`ясовувати суть відповіді свідка на питання учасників справи, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту учасниками справи. Частиною 10 статті 230 ЦПК України передбачено, що головуючий має право за заявою учасників справи знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета розгляду. Для реалізації наданого частиною 10 статті 230 ЦПК України головуючому права знімати такі питання, має бути реалізоване право учасників справи звернутися до суду з такою заявою. Проте, в ході допиту свідка ОСОБА_3 адвокатом Жаровою-Тітарьовою Л.М. не було надано можливості адвокатові Марцоню Д.Г. реалізувати надане йому, як учаснику справи, а саме представнику відповідачки за первісним позовом (позивачки за зустрічним позовом), повністю оголосити свою заяву, оскільки адвокат Жарова-Тітарьова Л.М. наголосила, що це є грубим порушенням норм ЦПК України з боку головуючого, висловила свої заперечення щодо дій головуючого, вказала, що вона виходить із відеоконференції, оскільки у неї призначена інша кримінальна справа та вона буде готувати заяву про відвід головуючого. Після чого адвокат Жарова-Тітарьова Л.М. без дозволу головуючого покинула судове засідання, фактично вийшовши з відеоконференції, через що допит свідка ОСОБА_3 був перерваний. Варто зауважити, що дії головуючої спрямовані виключно на дотримання норм процесуального права та на виконання завдань цивільного судочинства. Виходячи із загального обсягу повноважень, визначених законом, головуючий суддя спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи. Подані заперечення на дії головуючого зводяться до незгоди з діями головуючого, а наведені в обґрунтування заперечень обставини ґрунтуються на довільному та помилковому тлумаченні стороною позивача за первісним позовом норм діючого законодавства. З огляду на вищевикладене, виходячи з необґрунтованості заперечень, суд приходить до переконання про відхилення поданих заперечень на дії головуючого. Згідно з частиною 2 статті 353~ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. На підставі викладеного та керуючись статтями 34, 214, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд - П О С Т А Н О В И В : Усне заперечення представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) адвоката Жарової-Тітарьової Л.С. на дії головуючого судді по справі від 18.06.2025 року та заяву заперечення на дії головуючого судді по справі позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 (вхідний №14742) від 24.06.2025 року - залишити без задоволення. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Федорова

Інші документи цієї справи50

Справа № 645/1792/21 проходила кілька етапів. Нижче — усі документи за нею, від найновішого.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 645/1792/21 — Ухвала — Кишеня