Справа № 946/988/26

Єдиний унікальний № 946/988/26 Провадження № 1-кп/946/311/26 У К Р А Ї Н А ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ _______________________________________________________________________________________________ УХВАЛА про продовження строку тримання під вартою та про зміну запобіжного заходу 19 лютого 2026 року м. Ізмаїл Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023160000000168, за обвинуваченням ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїлі Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі КК), ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Трудове Ізмаїльського району Одеської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК, ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Озерне Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК, сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_6 , сторона захисту: обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Суть питання, що вирішується 1.Прокурор звернувся з клопотаннями про продовження застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на 60 діб, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), а саме на те, що є достатні підстави вважати, що обвинувачені, усвідомлюючи ступінь тяжкості покарання, можуть переховуватися від суду з метою уникнення покарання, а також, незаконно впливати на свідків, які можуть викривати їх злочинну діяльність, з метою зміни показань у ході судового розгляду кримінального провадження, а також з огляду на те, що обвинувачені вчинили ряд кримінальних правопорушень, що свідчить про систематичне порушення закону, а отже вони, перебуваючи на свободі можуть продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. направлені на незаконний збут наркотичних засобів. Також, посилаючись на надзвичайно великий ступінь суспільної небезпеки, висунутого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачення, а також тяжкість покарання, що їм загрожує, прокурор вважає, що забезпечення уникнення зазначених ризиків можливо тільки лише із застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою. Встановлені судом обставини 2.У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав заявлені клопотання про продовження строків тримання під вартою, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не заперечили проти їх задоволення. 3.Захисник ОСОБА_8 , не висловивши заперечень проти клопотання прокурора, зазначив, що обвинуваченому ОСОБА_3 визначена занадто великий розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу. Так, законом передбачені від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тоді як ОСОБА_3 визначена застава у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Для обвинуваченого ОСОБА_3 це є непомірна сума, тому просив суд знизити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. 4.Захисник ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , пославшись на те, що, хоча прокурор і послався на ризики, які були встановлені слідчим суддею, але відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК прокурор не обґрунтував продовження їх існування. 5.Обвинувачена ОСОБА_4 також заперечила проти клопотання прокурора про продовження їй запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просила суд змінити їй запобіжний захід на домашній арешт, пославшись при цьому не те, що вона перебуває на 30 тижні вагітності, їй рекомендовані прогулянки на свіжому повітрі та уникнення фізичних навантажень. Обвинувачена також заначила, що у неї є ще четверо неповнолітніх дітей, 2011, 2021, 2017 та 2021 років народження, які на даний час проживають з її матір`ю за місцем її проживання у с-щі Катлабуг. У випадку застосування відносно неї запобіжного заходу у виді домашнього арешту вона проживатиме зі своїми дітьми та матір`ю в с-щі Катлабуг та зможе з`являтися до суду не автомобілі її брата. Її мати матиме можливість здійснювати догляд за всіма дітьми, у тому числі і за новонародженою дитиною. 6.Ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.08.2025 відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були застосовані запобіжні заходи у виді тримання під вартою, строки дії яких продовжувалися у встановленому законом порядку та спливають 20.02.2026. Так, при застосуванні запобіжних заходів була встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме ризиків того, що обвинувачені можуть переховатися від суду та незаконно впливати на свідків. Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали 7.Суд, розглянув клопотання, дослідивши надані документи, допитавши ОСОБА_9 в якості свідка щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, заслухавши думки учасників судового провадження про заявлені клопотання, дійшов висновку про продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а також про зміну обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт з огляду на таке. 8.За змістом ч. ч. 3, 5 ст. 199 КПК, якою суд керується в силу положень ч. 3 ст. 315 КПК, суд може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. 9.При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. 10.Тому при вирішенні питання про запобіжні заходи відносно обвинувачених суд оцінює тяжкість покарання, що їм загрожує у разі визнання їх винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а ОСОБА_3 також і до дванадцяти років; вік та стан здоров`я обвинувачених ( ОСОБА_3 46 років, ОСОБА_4 29 років, ОСОБА_5 47 років, стан їх здоров`я не перешкоджає утриманню під вартою, проте вагітна ОСОБА_4 потребує регулярного медичного нагляду), відсутність у обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 міцних соціальних зв`язків, у тому числі те, що вони не одружені, не мають утриманців та не мають постійного місця роботи, наявність соціальних зв`язків у ОСОБА_4 , яка має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, на даний час перебуває у стані вагітності. Суд також враховує те, що обвинувачені раніше не судимі. 11.У зв`язку з викладеним, на думку суду, з метою ухилення від покарання, яке загрожує обвинуваченим, у разі визнання їх винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, вони можуть ухилитися від суду. Тобто в даному випадку, на думку суду, прокурором доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, стосовно всіх обвинувачених. 12.Крім того, враховуючи, що судовий розгляд у цьому кримінальному проваджені ще не розпочатий, судом згідно із засадою безпосередності дослідження показань, встановленої ст. 23 КПК, не допитані свідки, а відповідно до ч. 2 ст. 23 КПК не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду. З урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченим, вони, перебуваючи на свободі, можуть застосувати спроби незаконно вплинути на свідків та інших осіб шляхом умовлянь та погроз з метою схилити до зміни своїх показань під час судового розгляду. Тому суд також погоджується з тим, що продовжує існувати і ризик, передбачений п.3 ч. 1 ст. 177 КПК. 13.Що стосується ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, то цей ризик раніше не був встановлений слідчим суддею, хоча заявлявся прокурором, а отже й був предметом оцінки слідчого судді при вирішення питання про застосування запобіжних заходів та про їх продовження. Прокурор же в своїх клопотаннях про продовження строків тримання під вартою посилається на продовження існування цього ризику, і не наводить обґрунтування щодо його виникнення. Тому з урахуванням положень ч. ч. 3, 5 ст. 199 КПК щодо предмета судового розгляду при вирішенні питання про продовження запобіжних заходів, а саме оцінку обставин щодо продовження існування раніше встановлених ризиків та/або виникнення нового ризику, а також засади диспозитивності, то суд не вбачає необхідності здійснювати оцінку продовження існування ризику, який раніше не був встановлений і який прокурором не обґрунтовується як такий, що з`явився. 14.Таким чином вищезазначені обставини кримінального провадження свідчать про те, що справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на свободу. 15.Більше того, з урахуванням того, що в Україні введений воєнний стан, під час якого можуть виникнути непередбачувані обставини, які можуть становити небезпеку як для самих обвинувачених, так і для суспільства, а також те, що підрозділи Національної поліції в цей час виконують інші важливі завдання з урахуванням введеного воєнного стану, то вищезазначені існуючі ризики значно збільшуються, а здійснення контролю щодо їх упередження та за поведінкою обвинувачених значно ускладняється у випадку застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .. 16.Крім того, з урахуванням викладених обставин та осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , того, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні ще не розпочатий та не може бути завершений до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотаннях, а також введений воєнний стан, дають достатні підстави вважати, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 під вартою на строк, що не перевищує 60 днів, до 20 квітня 2026 року. 17.Що стосується запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , то судом були досліджені надані нею медичні документи про її стан та рекомендації, зокрема щодо того, що вона перебуває на 30 тижні вагітності, у зв`язку з чим їй рекомендовані спостереження лікарем-гінекологом, прогулянки на свіжому повітрі та уникнення фізичних навантажень, а також була допитана як свідок в.о. начальника медичної частини ОСОБА_9 , яка пояснила, що ОСОБА_4 на даний час знаходиться на 31 тижні вагітності. ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» обладнана можливістю тримання вагітних жінок та проділь з новонародженими дітьми. Але у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 лише напередодні ввечері була доставлена в ізолятор, їй не відомий її стан, вона також не може дати відповідь, чи є загроза життю та здоров`я обвинуваченої та дитини у випадку тримання обвинуваченої в слідчому ізоляторі. В їх установі ще вагітні жінки ще не утримувались, випадків тримання під вартою з новонародженим також не було. За регламентом у вагітних жінок має можливість гуляти на свіжому повітрі лише 2 години на добу. Спеціальне харчування для новонароджених не передбачене. В медичній частині СІЗО здійснюється лише амбулаторне лікування, спеціаліст гінеколог відсутній. У випадку пологів обвинувачена має бути доставлена в медичний заклад загальної спрямованості, але їй відомо, що в пологовому будинку Ізмаїльської міської лікарні відсутня спеціальна палата для ув`язнених. 18.Хоча судом встановлено, що на даний час є ризики того, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків, однак, з огляду на стан вагітності обвинуваченої, який обумовлює особливі умови проживання та харчування, що підтверджується медичними документами, з у рахуванням пояснень в.о. начальника медичної частини щодо відсутності спеціаліста гінеколога, щодо регламенту прогулянок на свідому повітрі для вагітних лише протягом 2 годин на добу, щодо відсутності спеціального харчування для новонароджених та інших обставин щодо надання медичної допомоги вагітним та їх пологів, а також те, що у обвинуваченої ОСОБА_4 є на утриманні ще четверо неповнолітніх дітей, та враховуючи принцип винятковості тримання під вартою, те, що вона вчинила злочин не пов`язаний із насильством, на думку суду, достатнім та необхідним для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також для запобігання ризиків, встановлених під час судового розгляду, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, буде застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Суд вважає за необхідне заборонити обвинуваченій ОСОБА_4 залишати житло в нічний час, а також її слід зобов`язати прибувати за кожною вимогою до суду. Суд також вважає за необхідне покласти на обвинувачену і обов`язки, передбачені п.п. 2, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК. Разом з цим у випадку виникнення нагальної необхідності отримання медичної допомоги у зв`язку з вагітністю обвинуваченої, їй слід надати дозвіл на залишення місця проживання, але виключно з цією метою. 19.Враховуючи, що раніше судом обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вже були визначені розміри застав, як запобіжних заходів, достатніх для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених КПК, а також те, що прокурором не внесені питання про застосування запобіжних заходів без визначення розміру застави, то суд не вбачає підстав для їх не застосування. Разом з цим, 20.З ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.01.2026, якою був продовжений строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , із визначенням 1000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 328 000 грн, 21., вбачається, що слідчий суддя, враховуючи обставини справи, стадію кримінального провадження, майновий стан підозрюваного, дійшов висновку, що застава у розмірі, передбаченому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 , що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, а тому призначив заставу у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 22.З урахуванням обставин цього кримінального провадження, того, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, того, що з моменту застосування такого запобіжного заходу як застава у значно більшому розмірі, ніж максимально можливий, пройшов вже тривалий час, за який досудове розслідування вже завершене та обвинувальний акт переданий до суду, то суд дійшов висновку, що хоча ризики, встановлені судовим рішенням про обрання запобіжного заходу, дотепер продовжують існувати, втім, на даній стадії судового провадження обставини значно змінились та припинили мати характер виключності для застосування застави у розмірі, що значно перевищує максимально можливий розмір, що визначений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК. Вказані обставини дають підстави для зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_3 до розміру в межах, встановлених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК, а саме до 100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 грн. 23.Що стосується розміру застави, визначеному обвинуваченому ОСОБА_5 у розмірі 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680 грн, то суд не вбачає підстав для його зміни. Керуючись ст. ст. 176 178, 181, 183, 199, ч. 3 ст. 315, ст.ст. 370 372 КПК, суд постановив: 1.Клопотання прокурора задовольнити частково. 2.Продовжити застосування відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 запобіжних заходів у виді тримання під вартою на строк до 20 квітня 2026 року, кожному, з визначенням розмірів застав: ОСОБА_3 у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі 332 800 грн; ОСОБА_5 у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі 199 680 грн. 3.Змінити ОСОБА_4 , обвинуваченій за ч. 2 ст. 307 КК, запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт із забороною їй залишати житло за адресою: АДРЕСА_4 , з 23:00 години до 05:00 години ранку наступної доби, за виключенням екстрених випадків отримання медичної допомоги у зв`язку з її вагітністю та пологами, строком на два місяці, із зобов`язанням її прибувати за кожною вимогою до суду. 4.Покласти на ОСОБА_4 обов`язки строком на дві місяці, передбачені п.п. 2, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, а саме із с-ща Катлабуг Ізмаїльського району Одеської області, без дозволу прокурора або суду, за виключенням екстрених випадків отримання медичної допомоги у зв`язку з її вагітністю та пологами; утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ; здати на зберігання до Ізмаїльського РВ ГУДМС України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. 5.У випадку виникнення нагальної необхідності отримання медичної допомоги у зв`язку з вагітністю обвинуваченої ОСОБА_4 , надати їй дозвіл на залишення місця проживання, але виключно з цією метою. 6.Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду. 7.Строк дії наявної ухвали про застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою та домашнього арешту закінчується 20 квітня 2026 року. 8.Копію наявної ухвали вручити обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також направити для виконання до державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» та до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області. 9.Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які тримаються під вартою, в той же строк з моменту вручення їм копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає. 10.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. СУДДЯ Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1