Текст рішення
Єдиний унікальний № 946/988/26
Провадження № 1-кп/946/311/26
У К Р А Ї Н А
ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про продовження застосування запобіжних заходів
01 липня 2026 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою та домашнього арешту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023160000000168, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїлі Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі КК),
ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Трудове Ізмаїльського району Одеської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК,
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Озерне Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_6 ,
сторона захисту: обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Суть питання, що вирішується
1.Прокурор подав клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 діб, з визначенням розміру застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199 680 грн, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК, а саме на можливість обвинуваченого ОСОБА_5 переховуватися від суду, впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
2.Прокурор також подав клопотання про продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 у виді домашнього арешту на два місяці, строк дії якого спливає 09.08.2026. При цьому прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, зазначає, що ОСОБА_4 може переховатися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, зокрема шляхом виїзду за межі території України, може здійснювати незаконний вплив на свідків або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Встановлені судом обставини
3.У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав заявлені клопотання про продовження строків тримання під вартою та домашнього арешту, уточнивши їх зміст, а саме просив суд не враховувати посилання в клопотаннях на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 177 КПК, а саме ризику того, що обвинувачені можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки такі не були встановлені попередньою ухвалою суду, а також просив залишити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави у раніше визначеному розмірі, а саме у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі 99 840 грн. Обвинувачена ОСОБА_4 послалася на розсуд суду. Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Захисник ОСОБА_9 заперечив проти продовження строку тримання під домашнім арештом обвинуваченої ОСОБА_4 , пославшись на те, що ризики є формальними, вона з`являється за викликом суду, не залишає місце проживання, а тому просив суд застосувати щодо неї більш м`який запобіжний захід. Захисник ОСОБА_7 послався на те, що прокурором не виконані вимоги ч. 3 ст. 199 КПК, тобто не доведено продовження існування ризиків, а обвинувачений ОСОБА_5 вже більше пів року тримається під вартою, тому просив суд зменшити йому розмір застави як альтернативного запобіжного заходу до мінімального розміру, а саме до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
4.Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 08.08.2025 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжувався у встановленому законом порядку та спливає 09.08.2026. При цьому судом була встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховатися від суду та незаконно впливати на свідків.
5.Відносно ж обвинуваченої ОСОБА_4 на даний час застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , з 23:00 до 05:00 год. ранку наступної доби, за виключенням екстрених випадків отримання медичної допомоги у зв`язку з доглядом за новонародженою дитиною, з покладанням певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК. Вказаний запобіжний захід спливає 09.08.2026. При цьому, судом була встановлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме ризиків того, що обвинувачена ОСОБА_4 може переховатися від суду та незаконно впливати на свідків.
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали
6.Суд, розглянув клопотання, заслухавши думки учасників судового провадження про заявлені клопотання, дійшов висновку про продовження запобіжних заходів з огляду на таке.
7.За змістом ч.ч. 3, 5 ст. 199, ч. 6 ст. 181 КПК, якими суд керується в силу положень ч. 2 ст. 331 КПК, суд може продовжити строк тримання під вартою (під домашнім арештом), якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (під домашнім арештом), а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (під домашнім арештом).
8.При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
9.При вирішенні питання про запобіжні заходи відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 суд оцінює тяжкість покарання, що їм загрожує у разі визнання їх винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років; вік та стан здоров`я обвинувачених ( ОСОБА_5 47 років, ОСОБА_4 29 років, стан здоров`я ОСОБА_5 не перешкоджає утриманню його під вартою, а обвинувачена ОСОБА_4 в післяпологовий період потребує відновлення), відсутність у обвинуваченого ОСОБА_5 міцних соціальних зв`язків, у тому числі те, що він не одружений, не має утриманців та не має постійного місця роботи, наявність соціальних зв`язків у ОСОБА_4 , яка має на утриманні п`ятьох неповнолітніх дітей, одна з яких є новонародженою. Суд також враховує те, що обвинувачені раніше не судимі.
10.У зв`язку з викладеним, на думку суду, з метою ухилення від покарання, яке загрожує обвинуваченим, у разі визнання їх винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, вони можуть ухилитися від суду. Тобто в даному випадку, на думку суду, прокурором доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, стосовно обох обвинувачених.
11.Крім того, враховуючи, що судовий розгляд у цьому кримінальному проваджені нещодавно розпочатий, судом згідно із засадою безпосередності дослідження показань, встановленої ст. 23 КПК, не допитані свідки, а відповідно до ч. 2 ст. 23 КПК не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду. З урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченим, вони, перебуваючи на свободі, можуть застосувати спроби незаконно вплинути на свідків та інших осіб шляхом умовлянь та погроз з метою схилити до зміни своїх показань під час судового розгляду. Тому суд також погоджується з тим, що продовжує існувати і ризик, передбачений п.3 ч. 1 ст. 177 КПК.
12.Таким чином вищезазначені обставини кримінального провадження свідчать про те, що справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на свободу.
13.Більше того, з урахуванням того, що в Україні введений воєнний стан, під час якого можуть виникнути непередбачувані обставини, які можуть становити небезпеку як для самого обвинуваченого , так і для суспільства, а також те, що підрозділи Національної поліції в цей час виконують інші важливі завдання з урахуванням введеного воєнного стану, то вищезазначені існуючі ризики значно збільшуються, а здійснення контролю щодо їх упередження та за поведінкою обвинуваченого значно ускладняється у випадку застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_5 .
14.Крім того, з урахуванням викладених обставин та осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , того, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні не може бути завершений до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою та під домашнім арештом, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотаннях, а також введений воєнний стан, дають достатні підстави вважати, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою та строк тримання обвинуваченої ОСОБА_4 під домашнім арештом на строк, що не перевищує 60 днів, до 30 серпня 2026 року.
15.При цьому суд звертає увагу на те, що виконання належним чином процесуальних обов`язків обвинуваченою ОСОБА_4 , зокрема з`явлення за викликами до суду та не залишення місця проживання, не може свідчити про те, що ризики зникли, а лише про те, що застосований запобіжний захід якраз є ефективним та повністю виконує цілі, з яких він був застосований, що в черговий раз підтверджує необхідність його застосування, а не про те, що його слід скасувати чи змінити на інший більш м`який, тому суд відкидає посилання захисника ОСОБА_9 на це як безпідставні. Крім того, суд також звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК прибуття за викликом до суду є процесуальним обов`язком кожного обвинуваченого, навіть і без запобіжного заходу, але запобіжні заходи, в тому числі щодо ОСОБА_4 у виді домашнього арешту, застосовані окрім того як забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, також і з іншими вищенаведеними цілями, а саме запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, тобто запобігти спробам обвинувачених переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків, щодо продовження існування яких, як було вище наведено, прокурором в клопотаннях наведені обґрунтування, з якими суд повністю погоджується, у зв`язку з чим відкидає посилання як захисника ОСОБА_9 , так і захисника ОСОБА_7 на протилежне.
16.Враховуючи, що раніше судом обвинуваченому ОСОБА_5 вже був визначений розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК, а також те, що прокурором не внесене питання про застосування запобіжного заходу без визначення розміру застави, то суд не вбачає підстав для її не застосування. При цьому ухвалою від 10.06.2026 судом вже був зменшений ОСОБА_5 розмір застави як альтернативного запобіжного заходу вдвічі, а саме з 60 до 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а зменшення його до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто до мінімального, з урахуванням характеру обвинувачення є недоцільним, у зв`язку з чим суд не погоджується із захисником ОСОБА_7 в цій частині. У разі внесення застави ОСОБА_5 або заставодавцем на ОСОБА_5 слід покласти обов`язки, що раніше визначені судом та наведені в ухвалі від 10.06.2026, а саме, що передбачені п.п. 2, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК.
Керуючись ст. ст. 176 178, 181, 183, 199, 331, 370 372 КПК, суд
постановив:
1.Клопотання прокурора задовольнити.
2.Продовжити застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» на строк до 30 серпня 2026 року, з визначенням розміру застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі 99 840 грн.
3.У випадку внесення застави ОСОБА_5 або заставодавцем покласти на ОСОБА_5 обов`язки строком до 30 серпня 2026 року, що передбачені п.п. 2, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК, та що перелічені в ухвалі суду від 10.06.2026.
4.Продовжити застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту на строк до 30 серпня 2026 року із забороною їй залишати житло за адресою: АДРЕСА_4 , з 23:00 години до 05:00 години ранку наступної доби, із зобов`язанням її прибувати за кожною вимогою до суду.
5.Продовжити дію покладених на ОСОБА_4 обов`язків до 30 серпня 2026 року, передбачених п.п. 2, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК, а саме:
не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, а саме із с-ща Катлабуг Ізмаїльського району Одеської області, без дозволу прокурора або суду, за виключенням екстрених випадків отримання медичної допомоги у зв`язку з доглядом за новонародженою дитиною;
утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ;
здати на зберігання до Ізмаїльського РВ ГУДМС України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
6.Строк дії наявної ухвали про застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою та домашнього арешту закінчується 30 серпня 2026 року.
7.Копію наявної ухвали вручити обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також направити для виконання до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» та до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області.
8.Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 , який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
9.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
СУДДЯ
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1