Текст рішення
Виноградівський районний суд Закарпатської області
_________________________________________________________________________
Справа № 299/4300/25
Номер провадження 2-з/299/15/26
У Х В А Л А
21.09.2026 року м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Леньо В.В., при секретарі Бордей О.Ю., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Виробничого кооперативу Геліос, Виноградівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Севлюш Маркет про відсутність правовідношення володіння земельною ділянкою та скасування рішення Виноградівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фермерське господарство «Озеро»,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні суду перебуває вказана справа.
ОСОБА_1 подала до Виноградівського районного суду Закарпатської області заяву, згідно вимог якої просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 2121210100:07:006:0312.
Заява про забезпечення позову мотивована наступним.
ВК «Геліос», з метою протиправного заволодіння територією громади площею 1,14 гa, віднесеної діючою містобудівною і земельною документацією до зони загальноміського центру тa ділової (Г-1, Г-2) та до земель благодійного фонду «Відродження» (цифри 1.18 експлікації до плану зонування міста) згідно рішень Виноградівської міськради від 20.12.2018 року N728, 30.08.2018 року N622, від 30.07.2020 року Ne40, що знаходиться в м.Виноградів вул.Комунальна б/н (район оптового ринку), використовуючи завідомо незаконний документ (державний акт на право користування землею Б 010092), який по формі і змісту не відповідає діючому станом на 1992 рік законодавству, видаючи себе за володільця території з якого в законному порядку сформовано земельні ділянки, які більше 20 років перебувають у володінні ФОП ОСОБА_3 , АТ «Концерн Галнафтогаз» та Виноградівської міської ради, вводячи в оману суспільство/правопорядок ототожненням території ділянок з кадастровими номерами 2121210100:07:006:0229 та 2121210100:00:006:0018 тa земель водного господарства (сторінка 28 техдокументації з інвентаризації ділянки з акту Б 010092 від 28.05.2025 року) з ніби-то сформованою у 1992 ділянкою зображеною в акті НОМЕР_1 площею 1,14 га i периметром 455 м, а право користування з правом постійного користування, без підстав, що відповідають закону, незаконно, за сприяння посадових тa службових осіб органів державної влади і місцевого самоврядування, які діяли в супереч своїм службовим обов`язкам, 01.09.2025 року сформував з території, якою має на меті протиправно заволодіти використовуючи нікчемний акт Б 010092, новий об`єкт цивільних прав (ділянку 2121210100:07:006:0312) і 02.09.2025 року, без визначених законом підстав, заволодів територією громади площею 1,14 га у складі ділянки 2121210100:07:006:0312, сформованої всупереч ч.3 ст.20 ЗУ України, без волевиявлення власника вираженого в установленій законом формі (ст.19, ст. 41 Конституції України) у позаконкурентний спосіб (ст. 134 Земельного кодексу України) та на праві яким він не може володіти нею в силу закону (ст.92 ЗК України), шляхом внесення до публічних реєстрів (ДЗК і ДРРП) необ`єктивних даних про існування на території громади об`єкта цивільних прав площею 1,14 га, периметр 639,29, з кадастровим номером 2121210100:07:006:0312, яким він ніби-то заволодів на праві постійного користування у 1992 році.
В подальшому ВК «Геліос», використовуючи необ`єктивні дані публічних peєcтpiв, про існування нa території в м.Виноградів вул. Комунальна б/н (район оптового ринку) ділянки 2121210100:07:006:0312 і її належність йому на речовому праві згідно акту Б 010092, звернувся до відділу архітектури і містобудування Виноградівської міської ради і отримав містобудівні умови, затверджені наказами N69 від 11.09.2025 року та N89 від 03.11.2025 року, на забудову ділянки будівлею складу і гаражу, які в подальшому, згідно договорів купівлі - продажу від відчужив пов`язаній особі, ТОВ «Севлюш Маркет», спеціально створеній 23.10.2025 року для набуття через договори купівлі продажу (12.11.20025 року і 01.05.2026 р.) суб`єктивної юридичної ситуації, що відповідає принципу єдності ділянки з розміщеними на ній будівлями (кінцевими бенефіціарними власниками ВК «Геліос» і ТОВ «Севлюш Маркет» є сім`я Чухран та адвокат ВК «Геліос», Шерегі B.M.).
Початком протиправного посягання ВК «Геліос» на територію громади площею 1,14 га в м.Виноградів вул.Комунальна б/н (район оптового ринку), якою він має на меті протиправно заволодіти є 22.08.2022 року, день подачі заяви до міськради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянок площею 1.14 га і 0.20 га зображених в акті Б 010092. Видачу даного акту на підставі законно розробленої землевпорядної документації заперечують: міський голова Якоб В.І. і його заступник по земельних питаннях ОСОБА_4 , які виконували ці функції у 1992 році та ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області.
Рішенням міськради від 15.12.2022 року Nl129, у наданні дозволу BK «Геліос», на складання проекту відведення відмовлено, через накладення ділянки з акту Б 010092 на ділянки 2121210100:07:006:0229 та 2121210100:00:006:0018 та землі водного господарства. Отже тут ВК «Геліус» і міськрада визнає, що заявник не володіє місцем у складі ділянки з акту Б 010092, оскільки нею володіють інші суб`єкти. Володіння відношення виключне, тому BK «Геліос» не може володіти тим місцем, яким володіють інші суб`єкти.
У заяві від 18.04.2025 року ВК «Геліос» стверджує протилежне - він володіє ділянкою площею 1,14 га, периметр 455 м з акта Б 010092, оскільки вона сформована ipso jure (ч.2 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про державний земельний кадастр»).
Рішенням від 20.05.2025 року №4017 міськрада, заперечуючи власне рішення від 15.12.2022 року №1129, надає дозвіл на повторне формування вже сформованої ipso jure ділянки 1,14 га периметр 455 м, з акта Б 010092.
Як ще paз можна сформувати сформований ipso jure об`єкт цивільних прав показує незаконна документація з інвентаризації від 28.05.2025 року (ФОП Гаїв»), в якій на стор.28 показано протиправний механізм, погоджений представником міськради без ПІБ, всупереч діючій містобудівній і земельній документації, передбаченій ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.25 ЗУ «Про землеустрій» і без застосування положень Постанови КМУ від 05.06.2019 року №476 «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель», яка повинна бути застосована згідно рішення від 20.05.2025 року N4017.
Повноважень нa погодження зміни конфігурації сформованого іpso jure об`єкта невідомий представник міськради не мав і мати не міг, у силу принципу: приватним договором не можна змінити дію публічної норми, встановленої ч. 3 ст. 20 3K України. Таке погодження не має правових наслідків і є нікчемним.
Результатом повторного формування (ст. 79-1 ЗКУ) вже сформованого ipso jure об`єкта шляхом незаконної інвентаризації став не об`єкт, сформований ipso jure, площею 1,14 га та периметром 455 м, а нетотожний йому об`єкт площею 1,14 ra, з периметром 639,29 м, з N 2121210100:07:006:0312.
Дана суперечність має бути розв`язана судом.
Також наявна очевидна суперечність між рішеннями міськради від 15.12.2022 року N1129 та від 20.05.2025 року N 4017. Одночасна істинність цих суперечливих рішень, як і одночасне юридичне володіння одним і тим самим місцем, зазначеним на стор. 28 техдокументації від 28.05.2025 року (ФОП Гаїв), Виноградівською міськрадою - як своїм, ФОП ОСОБА_3 - як чужим, АТ «Концерн Галнафтогаз» - як своїм, з однієї сторони, і ВК «Геліос» - як чужим, з другої сторони, - неможливі.
Скільки б відповідачі не маніпулювали офіційними даними в реєстрі ДЗК (наприклад: у безстроковому витягу з ДЗК від 14.08.2025 року щодо ділянки 2121210100:07:006:0312 у розділі відомості про власність/право користування зазначено, що міськрада власник ділянки на підставі акта Б 010092 i рішення від 20.05.2025 року №4017 i в розділі похідних прав дані про ВК «Геліос» відсутні, а у витягу з ДЗК від 14.09.2026 року в цьому розділі зазначено що ділянка належить міськраді згідно рішення від 01.09.2025 року N4473 і в розділі похідних прав є дані про ВКГеліос як носія прав згідно акту Б 01092) ці маніпуляції не впливають на істинний стан речей.
Протиправне посягання на вищезазначену територію громади у складі незаконно сформованого об`єкта 2121210100:07:006:0312 продовжується, оскільки нa сайті Виноградівської міської ради знаходиться оголошення про винесення на сесію ради, яка відбудеться 22.09.2025 року, питань щодо припинення права постійного користування ВК «Геліос» та надання TOB «Севлюш маркет» земельної ділянки 2121210100:07:006:0312 в оренду. Припинення користування речовим правом, яке міськрадою нe конституювалось суперечить здоровому глузду.
Рішеннями міськради від 15.11.2018 року N684 та від 26.03.2019 року N59 надано дозвіл і рішенням від 30.07.2020 №140 затверджено в т.ч. детальний план території для перспективного розвитку території для влаштування малих архітектурних форм, будівництва об`єктів торгівлі IO вул.Комунальна на земельній ділянці, площею 2,2 га ( ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ; ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 ; ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 (містобудівна і землевпорядна документація згідно п.3, ч.1, ст..1 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності), якими впорядковано ділянки площею 4 га, належні на праві власності в т.ч і позивачу, ОСОБА_1 , та сусідню територію площею 2,2 га, яку генпланом, зонінгом м.Виноградів і зазначеним детальним планом віднесено до зони загальноміського центру та ділової (Г-1, Г-2) і до земель благодійного фонду «Відродження» (цифри 1.18 експлікації до плану зонування міста) з якої всупереч 4.3 ст.20 ЗК України незаконно сформовано промислову (виробничу) ділянку 2121210100:07:006:0312.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 володіє законним очікуваним правом на формування у законний спосіб із території площею 2,2 га земельних ділянок із віднесенням їх до відповідних категорій земель та видів цільового використання, передбачених чинною містобудівною і землевпорядною документацією для даної території (ч. 3 ст. 20 3K України), та виставлення їх на аукціон/конкурс (ст. 134 ЗК України), у якому позивач планує взяти участь і конкурувати з іншими добросовісними членами суспільства за право оренди/власності на об`єкти, сформовані з даної території, на відкритому конкурсі (ст. 134 ЗК України).
Зазначене право передбачене 3K України і підлягає захисту.
Крім того, внесення недостовірних та/або безпідставних відомостей до ДЗК та ДРРП про існування тa встановлення речових прав щодо об`єкта 2121210100:07:006:0312, всупереч реальному стану речей, безпідставно зобов`язує позивача як учасника цивільного обороту рахуватися з цивільноправовою ситуацією відповідачів та безпідставно обмежує свободу його дій, що є його невід`ємним правом.
Отже, внаслідок протиправних дій відповідачів та всупереч закону між відповідачами і позивачем виникли абсолютні правовідносини, за якими позивач та інші учасники цивільного обороту (пасивні суб`єкти) безпідставно зобов`язані утримуватися від дій (non facere), які могли б перешкодити відповідачам реалізувати свій інтерес, - іншими словами, здійснювати зареєстроване речове право, яке по суті є вимислом (позбавлене фактичної основи/фактичного складу).
З іншої сторони, правопорядок зобов`язує позивача визнавати лише законно створені речі (ст. 179 ЦК України) та права на них, тому вимога позивача до суду про перевірку законності/незаконності способу набуття відповідачами прав на об`єкт 2121210100:07:006:0312 і законності/незаконності засвідчення цього факту державою, який впливає на цивільну поведінку позивача та інших учасників цивільного обороту, є законною.
І скільки б відповідачі не маніпулювали офіційними даними в реєстрі ДЗК (наприклад: у безстроковому витягу з ДЗК від 14.08.2025 року щодо ділянки 2121210100:07:006:0312 у розділі відомості про власність/право користування зазначено, що міськрада власник ділянки на підставі акта Б 010092 i рішення від 20.05.2025 року №4017 і в розділі похідних прав дані про ВК «Геліос» відсутні, а у витягу з ДЗК від 14.09.2026 року в цьому розділі зазначено, що ділянка належить міськраді згідно рішення від 01.09.2025 року N4473 і в розділі похідних прав є дані про ВКГеліос як носія прав згідно акту Б 010.092) ці маніпуляції нe впливають на істинний стан речей.
До таких осіб, наприклад, відносяться: ФГ «Озеро», яке згідно з рішенням виконкому міськради від 24.01.2017 року № 14 отримало дозвіл на розроблення робочого проєкту території площею 1,5 гa, яка входить до складу території площею 2,2 гa, детальний план якої затверджений рішенням міськради від 30.07.2020 poкy N 140. На виконання рішення виконкому від 18.08.2017 року Ле 136 ФГ «Озеро», згідно з витягом із Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ у сфері будівництва, вклало 4 605,7 тисяч гривень у створення бетонного водовідвідного каналу, який готовий до експлуатації згідно з декларацією про готовність до експлуатації об`єкта N3K 101210821546 та який показаний у безстроковому витягу з ДЗК від 14.08.2025 року на земельну ділянку 2121210100:07:006:0312, якою ВК «Геліос» і ТОВ «Севлюш маркет» заволоділи у складі цієї ділянки.
Благодійний фонд «Відродження», який прямо зазначений володільцем ділянки в експлікації до генерального плану міста під N1.18, з якої 01.09.2025 року сформована ділянка 2121210100:07:006:0312, якою фонд володіє згідно рішення міськради від 06.08.2004 року.
Враховуючи те, що протиправне посягання має триваючий характер, позивач просить про забезпечення позову, оскільки ТОВ «Севлюш маркет», набувши 22.09.2026 року право оренди земельної ділянки 2121210100:07:006:0312, може, подібно до ВК «Геліос», який після встановлення цього процесу відчужив самовільно збудовані об`єкти іншому суб`єкту, відчужити їх іншим суб`єктам. У такому разі даний позов не досягне своєї мети та буде утруднено виконання судового рішення через позицію набувача будівель, який не був стороною у даній справі.
Слід зауважити, що даний позов був забезпечений, проте забезпечення було скасовано апеляційним судом (постанова від 13.08.2026 року), з мотивів накладення арешту на майно ТОВ «Севлюш Маркет», яке нe було відповідачем у справі.
Станом на 17.09.2026 року ТОВ «Севлюш маркет» залучено судом в якості співвідповідача, до якого в свій час будуть заявлені вимоги, що випливають з ст.21 ЗК України.
Також у разі встановлення судом відсутності володіння ВК «Геліос» ділянкою з акту Б 010092, яке є суб`єктивною умовою користування нею взагалі і протиправність формування промислової ділянки 2121210100:07:006:0312 з земель громадської зони і ділового центру та незаконність заволодіння нею кооперативом, то всі похідні докази - записи в ДЗК і ДРРП, містобудівні умови на її забудову, угоди купівлі продажу тощо, якими на даний час відповідачі обгрунтовують свої права, не мають правових наслідків в силу доктрини «плодів отруєного дерева».
Одночасно слід зазначити, що зловмисники (ВК «Геліос» і ТОВ «Севлюш маркет») можуть продати самовільно збудовані будівлі на незаконно сформованій ділянці 2121210100:07:006:0312 добросовісному учаснику цивільного обороту, який буде введений в оману записами в ДРРП, які згідно ч.2, ст.12 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, нa підставі яких проведені реєстраційні дії. Однак з жодного документа зазначеного у ДРРП як підстава виникнення права постійного користування об`єктом 2121210100:07:006:0312 у кооперативу, не випливає це право.
Так, як видно з листа міськради від 03.10.2025 року, рішення від 20.05.2025 року №4017 та від 01.09.2025 року №4473 зазначені в ДРРП, підставою виникнення прав у кооперативу нa об`єкт 2121210100:07:006:0312 не підтверджуються міськрадою. A об`єкт з держакту Б 010092 сформований ipso jure не тотожній об`єкту 2121210100:07:006:0312, сформованому 01.09.2025 року.
Отже, доки судом не буде з`ясовано питання законності/незаконності створення 01.09.2025 року нової речі, її забудови двома об`єктами нерухомості та випуску цих трьох речей у цивільний оборот із встановленням на них речових прав відповідачів, необхідно накласти забезпечення.
Дане забезпечення не може порушити прав громади, оскільки вона володіє територією включеного до об`єкту 2121210100:07:006:0312 ipso jure (ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 No5245-VI).
Таке забезпечення також убезпечить інших добросовісних учасників цивільного обороту від набуття від зловмисників прав на вимишлені речі, обіг яких у цивільному обороті є незаконним, і які можуть та, напевне, стикнуться з проблемою повернення сплачених коштів від зловмисників.
За наведених вище обставин і враховуючи всі вищенаведені суперечності щодо правового статусу території, яка не може одночасно належати до земель житлової та громадської забудови і земель промисловості, до з`ясування судом відповідності закону способів набуття відповідачами прав на ділянку 2121210100:07:006:0312 та їх державної реєстрації, які співвідносяться як причина і наслідок та змушують позивача й інших учасників цивільного обороту, у тому числі державу, рахуватися з ними, в інтepecax позивача і правопорядку в цілому необхідно накласти забезпечення.
Крім приватного інтересу позивача, описаного вище, він, на основі доктрини «actio popularis», застосованої Верховним судом в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 року у справі № 925/1741/21 (провадження № 12-38гc22), яка дає право будь-якому громадянину або громадській організації звернутися до суду для захисту публічного інтересу, загального правопорядку чи прав невизначеного кола осіб, навіть якщо їхні особисті суб`єктивні права чи матеріальні інтереси нe були безпосередньо порушені, вправі звернутись до суду за захистом інтересів невизначеного кола учасників цивільного обороту і правопорядку в цілому, оскільки речові права діють проти необмеженого кола осіб.
Вивчивши доводи клопотання, дослідивши матеріали цивільної справи суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виробничого кооперативу Геліос, Виноградівської міської ради, про відсутність правовідношення володіння земельною ділянкою та скасування рішення Виноградівської міської ради.
Згідно позовних вимог позивачка просить :
1. Визнати відсутність володіння/користування ВК "Геліос" (код ЄДРПОУ 13586881) земельною ділянкою площею 1.14 та по АДРЕСА_4 па підставі державного акта на право користування землею серії Б 010092, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право користування землею за №150 від 1992 року.
2. Скасувати рішення сорок п`ятої сесії восьмого скликання Виноградівської міської ради від 20.05.2025 року №4017.
Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.149 ЦПК України).
Відповідно ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (ч.1 ст.153 ЦПУ України).
Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 року №9 забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Отже, забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Загальним принципом інституту забезпечення позову є його співмірність та правова визначеність.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Позивачем подано об`ємну за змістом заяву про забезпечення позову, у якій викладено суть позовних вимог та обґрунтування спірних правовідносин.
Разом з тим, обґрунтування заяви про забезпечення позову зводиться до наступного:
- внаслідок протиправних дій відповідачів та всупереч закону між відповідачами і позивачем виникли абсолютні правовідносини, за якими позивач та інші учасники цивільного обороту (пасивні суб`єкти) безпідставно зобов`язані утримуватися від дій (non facere), які могли б перешкодити відповідачам реалізувати свій інтерес. З іншої сторони, правопорядок зобов`язує позивача визнавати лише законно створені речі (ст. 179 ЦК України) та права на них, тому вимога позивача до суду про перевірку законності/незаконності способу набуття відповідачами прав на об`єкт 2121210100:07:006:0312 і законності/незаконності засвідчення цього факту державою, який впливає на цивільну поведінку позивача та інших учасників цивільного обороту, є законною;
- протиправне посягання має триваючий характер, оскільки ТОВ «Севлюш маркет», набувши 22.09.2026 року право оренди земельної ділянки 2121210100:07:006:0312, може, подібно до ВК «Геліос», який після встановлення цього процесу відчужив самовільно збудовані об`єкти іншому суб`єкту, відчужити їх іншим суб`єктам. У такому разі даний позов не досягне своєї мети та буде утруднено виконання судового рішення через позицію набувача будівель, який не був стороною у даній справі;
- даний позов був забезпечений, проте забезпечення було скасовано апеляційним судом (постанова від 13.08.2026 року), з мотивів накладення арешту на майно ТОВ «Севлюш Маркет», яке нe було відповідачем у справі;
- станом на 17.09.2026 року ТОВ «Севлюш маркет» залучено судом в якості співвідповідача, до якого в свій час будуть заявлені вимоги, що випливають з ст.21 ЗК України;
- ВК «Геліос» і ТОВ «Севлюш маркет») можуть продати самовільно збудовані будівлі на незаконно сформованій ділянці 2121210100:07:006:0312 добросовісному учаснику цивільного обороту, який буде введений в оману записами в ДРРП, які згідно ч.2, ст.12 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, нa підставі яких проведені реєстраційні дії. Однак з жодного документа зазначеного у ДРРП як підстава виникнення права постійного користування об`єктом 2121210100:07:006:0312 у кооперативу, не випливає це право;
- доки судом не буде з`ясовано питання законності/незаконності створення 01.09.2025 року нової речі, її забудови двома об`єктами нерухомості та випуску цих трьох речей у цивільний оборот із встановленням на них речових прав відповідачів, необхідно накласти забезпечення;
- дане забезпечення не може порушити прав громади, оскільки вона володіє територією включеного до об`єкту 2121210100:07:006:0312 ipso jure (ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 No5245-VI);
- забезпечення також убезпечить інших добросовісних учасників цивільного обороту від набуття від зловмисників прав на вимишлені речі, обіг яких у цивільному обороті є незаконним, і які можуть та, напевне, стикнуться з проблемою повернення сплачених коштів від зловмисників.
Разом з тим позивачем не зазначено, яким чином накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2121210100:07:006:031 може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Так, позивачем зазначалося, що судом здійснювалося забезпечення даного позову шляхом заборони Виноградівській міській раді вирішувати питання щодо припинення права постійного користування ВК «Геліос», зміни цільового призначення/віднесення ділянки до іншої категорії земель, поділу, надання в оренду, відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 2121210100:07:006:0312.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 13.08.2026 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/139154167) апеляційну скаргу Виробничого кооперативу «Геліос» задоволено, ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09 лютого 2026 року скасовано та У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
У вказаній Постанові зазначено, що на даній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, а саме будівля складу площею 57 кв.м. та будівля площею 26,7 кв.м., власником яких є ТОВ «Севлюш Маркет» на підставі договорів купівлі продажу від 12.11.2025 року та 05.01.2026 року.
ТОВ «Севлюш Маркет» на момент вирішення питання про забезпечення позову та постановлення судом оскаржуваної ухвали не було залучено до участі у даній справі та не було учасником справи.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції також вказано, що вид забезпечення позову, який вжитий судом, у вигляді заборони Виноградівській міській раді вирішувати питання щодо припинення права постійного користування ВК «Геліос», зміни цільового призначення/віднесення ділянки до іншої категорії земель, поділу, надання в оренду, відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 2121210100:07:006:0312. беззаперечно обмежить здійснення законних прав та інтересів ТОВ «Севлюш Маркет», як власника нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці.
Даний вид забезпечення позову є неспівмірним із заявленими вимогами, такий може спричинити більш негативні наслідки ніж ті, які можуть настати від невжиття цих заходів, а також не відповідає праву та законному інтересу, за захистом яких позивач звернулася до суду, і фактично перешкоджає господарській діяльності, як відповідача ВК «Геліос», так і ТОВ «Севлюш Маркет», яке на момент оспорюваного судового рішення, не було стороною у справі.
У заяві про забезпечення позову позивач не вказує і не подає жодних доказів того, що вона має намір та претендує на спірну земельну ділянку, і зверталася до Виноградівської міської ради з відповідними документами. Саме лише посилання позивача про те, що нею поданий позов до суду, як мешканкою територіальної громади, де розташована спірна земельна ділянка, для захисту публічного інтересу та правопорядку, не є достатнім та необхідним для вжиття заявленого виду забезпечення позову.
З матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову та не забезпечать в майбутньому реалізації прав позивача в аспекті саме тих порушених прав, на які позивач посилається в позовній заяві.
Отже, незалучення ТОВ Севлюш маркет до участі у справі не була єдиною підставою для скасування раніше застосованого забезпечення позову.
На даний час, крім залучення ФГ Озеро, як третю особу та залучення ТОВ Севлюш маркет як співвідповідача, жодні обставини у справі не змінилися.
Покликання у клопотанні, що до участі у справі залучено ТОВ «Севлюш маркет», а відтак це в свою чергу є підставою для забезпечення позову є помилковою.
Крім того, у поданій заяві, жодним чином не наведено, яким чином незабезпечення позову утруднить виконання можливого майбутнього рішення.
За вказаних обставин клопотання про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 2121210100:07:006:0312 відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Головуючий Леньо В. В.