Справа № 911/3095/23

УХВАЛА 02 жовтня 2026 року м. Київ cправа № 911/3095/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г., розглянувши матеріали касаційних скарг розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Бардаж» арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича та ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 (колегія суддів у складі: Станік С.Р. - головуючий, Пантелієнко В.О., Мальченко А.О.) та ухвалу Господарського суду Київської області від 17.01.2024 (суддя Лопатін А.В.) у справі № 911/3095/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Конкорд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бардаж» про банкрутство, ВСТАНОВИВ: Розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Бардаж» арбітражний керуючий Литвиненко Сергій Сергійович (далі - арбітражний керуючий Литвиненко С.С.) 07.08.2026 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2026 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 у справі №911/3095/23. Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2026 касаційну скаргу арбітражного керуючого Литвиненка С.С. залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом усунення встановленої неузгодженості та подання касаційної скарги в уточненій редакції, у якій однозначно зазначити судове рішення суду апеляційної інстанції, яке він просить переглянути у касаційному порядку; зазначити, чи включає він відповідно до частини другої статті 304 ГПК України заперечення щодо проміжної ухвали суду апеляційної інстанції та якої саме; визначити передбачену статтею 287 ГПК України підставу касаційного оскарження; сформулювати вимоги до суду касаційної інстанції, узгоджені з визначеним предметом касаційного перегляду та повноваженнями, передбаченими статтею 308 ГПК України. Також скаржнику належало надати належні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, залежно від предмету оскарження. 17.09.2026 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 31.08.2026 скаржник подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, надавши касаційну скаргу в новій редакції з уточненими вимогами щодо оскаржуваних судових рішень у справі. Зі змісту первісно поданої касаційної скарги вбачалося, що наведені скаржником доводи та сформульований ним очікуваний процесуальний результат стосувалися апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Київської області від 17.01.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство. Тому подання касаційної скарги в уточненій редакції із зазначенням постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 та включенням заперечень щодо ухвали цього суду від 29.04.2025 усуває встановлену Судом неузгодженість щодо реквізитів оскаржуваних судових рішень і не змінює предмета касаційного оскарження. Ухвалу Верховного Суду від 31.08.2026 доставлено до електронного кабінету скаржника 02.09.2026 о 19:40. Відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України судове рішення, надіслане до електронного кабінету пізніше 17 години, вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення. Отже, зазначена ухвала вважається врученою 03.09.2026, а встановлений судом десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги сплив 14.09.2026 з урахуванням приписів статті 116 ГПК України. У заяві про усунення недоліків касаційної скарги арбітражний керуючий Литвиненко С.С. просить поновити пропущений строк, зазначаючи, що представник скаржника вчасно не зміг виконати вимоги ухвали Верховного Суду від 31.08.2026, враховуючи одночасне оскарження у цій справі іншого судового рішення - постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2026 та значний обсяг підготовчої роботи, а також посилаючись на те, що строк був пропущений мінімально: на 3 дні. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Ураховуючи незначну тривалість пропуску процесуального строку, одночасне з поданням клопотання вчинення процесуальної дії, для якої цей строк було встановлено, та необхідність забезпечення балансу між дотриманням процесуальної дисципліни і недопущенням надмірного формалізму, Верховний Суд вважає наведені обставини у їх сукупності достатніми для поновлення пропущеного строку. Також до заяви про усунення недоліків касаційної скарги арбітражний керуючий Литвиненко С.С. надав клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 42944,00 грн до закінчення розгляду касаційної скарги у суді касаційної інстанції. В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, арбітражний керуючий Литвиненко С.С. посилається на приписи частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та вказує, що розмір судового збору, який має сплатити скаржник становить 42944,00 грн, проте Товариство з обмеженою відповідальністю «Бардаж» (від імені якого Литвиненко С.С. звертається із касаційною скаргою, як розпорядник майна боржника) перебуває у процедурі банкрутства, на стадії розпорядження майном, у боржника відсутнє майно, кошти на рахунках та інші матеріальні цінності, за рахунок яких можливо було б здійснити сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі. На підтвердження зазначених обставин, скаржником подано копії документів інвентаризації майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Бардаж», з яких вбачається відсутність грошових коштів, рухомого та нерухомого майна боржника. Стосовно клопотання скаржника щодо відстрочення сплати судового збору колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Приписами частини другої вказаної статті визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безоплатне провадження у цивільних справах. У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору суд має перевірити конкретні обставини певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. Із наданих скаржником документів, вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бардаж», від імені якого подає скаргу Литвиненко С.С. як розпорядник майна перебуває на стадії процедури розпорядження майном, у нього відсутнє майно та грошові кошти. З огляду на наведене та приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір», ураховуючи встановлену за поданими доказами відсутність у боржника майна та грошових коштів, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за результатами касаційного перегляду. Відповідно до касаційної скарги у новій редакції, скаржник просить Верховний Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 із включенням в порядку частини другої статті 304 ГПК України ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 у справі № 911/3095/23. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Арбітражний керуючий Литвиненко С.С. у касаційній скарзі як підставу касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України. Так, скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції при розгляді справи застосував частину одинадцяту статті 176 ГПК України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 922/1876/21, від 10.11.2023 у справі № 922/2010/23 та від 03.04.2025 у справі № 908/2948/23; -застосував статтю 1 Кодексу України з процедур банкрутства в частині визначення процесуального статусу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника, статтю 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та положення параграфа 2 глави 4 ГПК України, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05.06.2026 у справі № 922/774/25; - вирішив питання про поновлення пропущеного строку без урахування висновків щодо співвідношення права на апеляційне оскарження та поважності причин пропуску строку на таке оскарження, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.06.2026 у справі № 922/774/25, від 22.11.2023 у справі № 910/4685/20. Стосовно оскарження у касаційному порядку ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025, Верховний Суд зазначає про таке. За приписами частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті, зокрема, за результатами перегляду ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Оскільки оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 ухвалена за результатами апеляційного перегляду ухвали господарського суду першої інстанції у справі про банкрутство, зокрема щодо відкриття провадження у справі про банкрутство, така постанова та відповідні ухвали місцевого господарського суду в оскаржуваній частині можуть бути предметом касаційного перегляду. Разом з тим ухвала Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 про поновлення строку на апеляційне оскарження, відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду не належить до переліку ухвал апеляційного господарського суду, які можуть бути самостійно оскаржені у касаційному порядку відповідно до пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України. Відповідно до статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку лише у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. З огляду на викладене доводи арбітражного керуючого Литвиненка С.С. щодо ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 підлягають перевірці в межах касаційного перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026. Перевіривши матеріали касаційної скарги арбітражного керуючого Литвиненка С.С., Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження на підставі, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, у цій справі з урахуванням приписів статті 294 ГПК України. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 17.08.2026 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 та ухвалу Господарського суду Київської області від 17.01.2024 у справі № 911/3095/23 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бардаж". Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2026 у справі № 911/3095/23 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 41612,80 грн. 16.09.2026 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 07.09.2026 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, додавши докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. З огляду на виконання скаржником у встановлений строк вимог ухвали Верховного Суду від 07.09.2026 щодо усунення недоліків оформлення касаційної скарги, вона вважається поданою у день її первинного подання. ОСОБА_1 у касаційній скарзі як підставу для касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанції вказує пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норму права (частину третю статті 269 ГПК України) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 01.07.2021 у справі № 46/603 та від 23.02.2023 у справі № 904/2965/22; - суди першої та апеляційної інстанцій застосували норму права (частину шосту статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20 та від 16.09.2020 у справі № 911/593/20. Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у цій справі з урахуванням приписів статті 294 ГПК України. Оскільки касаційні скарги арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича та ОСОБА_1 подані у цій самій справі та стосуються касаційного перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026, колегія суддів, керуючись статтею 173 ГПК України, вважає за необхідне об`єднати зазначені касаційні скарги в одне касаційне провадження. Керуючись статтями 119, 173, 234, 235, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» Верховний Суд УХВАЛИВ: 1. Поновити розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Бардаж» арбітражного керуючого Литвиненку Сергію Сергійовичу строк для усунення недоліків касаційної скарги. 2. Відстрочити розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Бардаж» арбітражному керуючому Литвиненку Сергію Сергійовичу сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 у справі № 911/3095/23 в сумі 42944,00 грн до ухвалення судового рішення за результатами касаційного перегляду. 3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Бардаж» арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 у справі № 911/3095/23, з урахуванням включених відповідно до частини другої статті 304 ГПК України заперечень щодо ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025. 4. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 та ухвалу Господарського суду Київської області від 17.01.2024 у справі № 911/3095/23. 5. Об`єднати касаційні скарги розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Бардаж» арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича та ОСОБА_1 в одне касаційне провадження. 6. Призначити розгляд справи за касаційними скаргами розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Бардаж» арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича та ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні на 05 листопада 2026 року о 11:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, у залі судових засідань № 330. 7. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційні скарги до 22 жовтня 2026 року. 8. Витребувати з Господарського суду Київської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 911/3095/23. 9. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В. Картере Судді С. Жуков В. Пєсков ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ ! Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів. Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до інших учасників справи та до суду, у зв`язку з чим: -максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України; -про намір участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду , або про розгляд справи без участі представників сторін, завчасно повідомити про це суд. Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою або в електронному вигляді на електронну адресу суду ([email protected]) із застосуванням електронного цифрового підпису, або з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд". Також, повідомляємо, що у випадку оголошення повітряної тривоги у судових засіданнях буде оголошуватися перерва задля забезпечення учасникам судового засідання можливості скористатися захисними спорудами. При цьому продовження судового засідання буде узалежнено від часу закінчення повітряної тривоги, про що повідомляється у застосунку "Київ цифровий". Цей застосунок рекомендується учасникам судового засідання завчасно самостійно завантажити з мережі Інтернет. Найближчі до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) захисні споруди, визначені Київською міською державною адміністрацією для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташовано за наступними адресами: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 6; м. Київ, вул. Панаса Мирного, 5; м. Київ, вул. Євгена Гуцала, 3, 5 та 8. Крім того, захисними спорудами визначено станції метро "Печерська" та "Арсенальна". Також, звертаємо увагу на те, що згідно з новою редакцією частин п`ятої - дев`ятої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Такі учасники справи також мають можливість ознайомитись з матеріалами справи через ЄСІТС. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду