Справа № 953/3006/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 953/3006/23 Номер провадження 11-кп/814/1163/25 Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2025 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі: головуючого ОСОБА_2 суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 із секретарем судового засідання ОСОБА_5 , за участю: прокурора- ОСОБА_6 обвинуваченого ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_8 , подану в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 22 січня 2025 року,- ВСТАНОВИЛА: ~ ~ ~ ~ Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 22 січня 2025 року задоволено клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 22 березня 2025 року (включно) відносно: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Новоосинове Куп`янського району Харківської області, освіта вища, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.111-2 КК України. Приймаючи ~рішення місцевий~суд врахував:~наявність обгрунтованої~підозри ~ ОСОБА_7 ~у вчиненні~ інкримінованих~ йому~кримінальних правопорушень,~ризиків,~передбачених п.~1,3~ч.1~ст.177 КПК України; тяжкість злочину, особу обвинуваченого, а також неможливість інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти встановленим вище ризикам. З вказаною ухвалою не погодився захисник-адвокат ОСОБА_8 та подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, що відповідно до положень ст.185 КПК України, передбачений для кримінальних правопорушень відповідної тяжкості. Зазначає, що до тексту клопотання не додано жодного документу, яким сторона обвинувачення обгрунтовує зазначені ризики. Вказує, що з метою доведення перед судом спроможності ОСОБА_7 виконувати покладені на нього, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді застави, обов`язки, захисником обвинуваченого ОСОБА_9 здано до ГУ ДМС у Харківській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_7 . Звертає увагу на погіршенні стану здоров`я ОСОБА_7 . Захисник ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду в засідання не з`явився та при цьому учасники не заперечували про здійснення судового розгляду за його відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. У відповідності до ч.2~ст.392 КПК України~ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом. Згідно з ч.5~ст.394 КПК України~зазначені вище ухвали суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором. Відповідно до ч.ч. 3, 4~ст. 422-1 КПК України~апеляційні скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, розглядаються не пізніш як через три дні після їх надходження до суду апеляційної інстанції. Розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін. Зважаючи на те, що учасники заявили клопотання про розгляд апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 за участі сторін, розгляд апеляційної скарги на ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова Полтава від 22 січня 2025 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, на підставі ч.4~ст. 422-1 КПК України~проводиться за участі сторін кримінального провадження. Відповідно до~ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Згідно з положеннями ч.3~ст.331 КПК України~незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Відповідно до вимог ч. 2 ст.177КПК України~підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст.~178,~199КПК України~та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Враховуючи все вищевказане суд встановив, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини з якими закон пов`язує можливість, як застосування, так і продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в тому числі наявність ризиків, які давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 може здійснити дії, передбачені п.1,3 ч. 1~ст. 177 КПК України, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні. Так, під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.~111-1, ч. 1 ст.~111-2 КК України, за одне з яких предбачене покарання, в разі доведення вини, у вигляді~позбавлення волі~на строк~від десяти~до дванадцяти~років з~позбавленням права~обіймати певні~посади або~займатися певною~діяльністю на~строк від~десяти до~п`ятнадцяти років~та з~конфіскацією майна~або без~такої. До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду та інші обставини, на які Європейський суд з прав людини посилався у своїх рішеннях (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991р.). Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а саме того, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ національної безпеки, вчиненого в умовах воєнного стану та збройної агресії російської федерації, на думку колегії суддів, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства. При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також до неналежного виконання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків. За таких обставин, посилання захисника на недоведеність існування ризиків, колегія суддів вважає безпідставними. Посилання захисника на те, що ОСОБА_7 має велику кількість нагород та користується авторитетом, враховуються судом, однак в даному випадку не можуть в повні мірі свідчити про необхідність застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу. Вказівки адвоката на погіршення стану здоров`я ОСОБА_7 колегія суддів не бере до уваги, оскільки стороною захисту не надано апеляційному суду на підтвердження доказів неможливості перебування останнього під вартою. Грубих порушень судом першої інстанції під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , як про це зазначає в поданій апеляційнй скарзі захисник, колегією суддів не встановлено. Враховуючи наведене, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення та дійшов обґрунтованого висновку про те, що ризики встановленні під час обрання запобіжного заходу на даний час не зменшилися та продовжують існувати. Разом з цим, суд першої інстанції, постановляючи рішення, не визначив відносно обвинуваченого ОСОБА_7 заставу і належним чином вмотивував своє рішення з цього приводу, з чим колегія суддів погоджується оскільки, ч.5 ст.183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.109-114-2, 258-258-6, 260,261,402-405,407,408,429,437-442 КК України. Отже, за висновком колегії суддів, приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження цього запобіжного заходу, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч.1~ст.177 КПК України, та прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження, у зв`язку з чим не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА : Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 22 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без зміни. Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. СУДДІ: ОСОБА_2 ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ОСОБА_3 ОСОБА_4