Текст рішення
Номер провадження: 22-ц/813/320/26
Справа № 520/12010/18
Головуючий у першій інстанції Бескровний Я.В.
Доповідач Коновалова В. А.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
23.07.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Коновалової В.А. (суддя доповідач), Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
розглянувши заяву про самовідвід судді Назарової М.В., у цивільній справі
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій»,
на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2024 року,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій» до Одеської міської ради, треті особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міськради, Відділ Держгеокадастру у м. Одесі, Постійна комісія Одеської міськради з питань землеустрою та земельних правовідносин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання рішення незаконним та недійсним, визнання свідоцтва недійсним та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
Київський районний суд м. Одеси рішенням від 26 січня 2024 року у задоволенні позову ТОВ «Водолій» до Одеської міської ради, треті особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міськради, Відділ Держгеокадастру у м. Одесі, Постійна комісія Одеської міськради з питань землеустрою та земельних правовідносин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання рішення незаконним та недійсним, визнання свідоцтва недійсним та зобов`язання вчинити певні дії, відмовив.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ТОВ «Водолій» звернулося з апеляційною скаргою безпосередньо до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 355 ЦПК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2024 року цивільну справу розподілено колегії суддів: головуючий суддя Громік Р.Д., судді: Сегеда С.М., Дришлюк А.І.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.04.2024 року відкрито апеляційне провадження у цій справі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2025 року в цій справі визначено головуючим суддю Коновалову В.А., у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Громіка Р.Д.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 року, визначено членами колегії суддів: Назарову М.В., Карташова О.Ю.
29 червня 2026 року ТОВ «Водолій», в інтересах якого діє Зверєв А.О., за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» звернувся з заявою про відвід судді Одеського апеляційного суду Назарової М.В.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 22.07.2026 року заяву ТОВ «Водолій», в інтересах якого діє Зверєв А.О., про відвід судді Одеського апеляційного суду Назарової М.В. визнав необґрунтованою і передав справу для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
23 липня 2026 року суддя Назарова М.В. подала заяву про самовідвід, яку мотивувала тим, що оскільки вона брала участь як учасник колегії суддів у справі № 947/28306/21 щодо спору з приводу того самого спірного об`єкту, а також одноособово у передбаченому ЦПК України порядку розглядала заяву про відвід суддів Драгомерецького М.М. та Громіка Р.Д.
Зважаючи на те, що судовий розгляд повинен відбуватися за умов, коли у стороннього спостерігача не повинно виникати сумнівів до складу суду, який розглядає справу та який за результатами розгляду ухвалює відповідне рішення, з метою дотримання норм цивільного процесуального законодавства в системному взаємозв`язку з засадами судочинства, забезпечення об`єктивності та неупередженості розгляду справи, Назарова М.В. вважає за необхідне заявити самовідвід.
Згідно з ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до вимог ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Апеляційний суд ураховує, що згідно Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Одеського апеляційного суду від 21.05.2024 року у складі: головуючого судді: Лозко Ю.П., суддів: Назарової М.В., Кострицького В.В., у цивільній справі № 947/28306/21 (провадження 22-ц/813/2559/24) за позовом за ТОВ «Водолій» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Одеська міська рада, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Брандіс Алла Борисівна, про зобов`язання вчинити певні дії, усунення перешкод у здійсненні права користування майном та витребування майна з чужого незаконного володіння, апеляційну скаргу ТОВ «Водолій» залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2023 року залишено без змін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 02 квітня 2025 року касаційну скаргу ТОВ «Водолій», яка підписана представником Фомічовим Ігорем Олеговичем, у цивільній справі № 947/28306/21, задовольнив частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2023 року, постанову Одеського апеляційного суду від 21 травня 2024 року скасував та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Київський районний суд м. Одеси рішенням від 16.02.2026 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Водолій» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Одеська міська рада, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Брандіс Алла Борисівна про зобов`язання вчинити певні дії, усунення перешкод у здійсненні права користування майном та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовив.
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Драгомерецького М.М., суддів: Громіка Р.Д., Сегеди С.М., ухвалою від 08.04.2026 року відкрив апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ «Водолій», в інтересах якого діє адвокат Фомічов І.О., на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2026 року у цивільній справі № 947/28306/21.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.06.2026 заяву керівника ТОВ «Водолій» - Зверєва А.О. про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. - визнано необґрунтованою. Цивільну справу № 947/28306/21 передано до канцелярії Одеського апеляційного суду для визначення судді, у встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України порядку, для вирішення питання про відвід.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.06.2026 року у складі судді Назарової М.В. у задоволенні заяви ТОВ «Водолій» в особі свого представника Зверєва А.О. про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. відмовлено. Справу № 947/28306/21 передано для продовження розгляду складу колегії суддів, визначеної протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.
Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з, зокрема, об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (іншими словами чи не викликала поведінка судді об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача) («Fey проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року, Series A №255, пп. 28 та 30, «Wettstein проти Швейцарії», №33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, встановлено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як зазначено у Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Отже, самовідвід судді Назарової М.В. у даній справі заявляється з метою недопущення виникнення в учасників судового процесу будь-яких сумнівів щодо можливості необ`єктивного розгляду справи та ухвалення несправедливого рішення.
Беручи до уваги позицію сторони по справі, з метою недопущення виникнення в учасників судового процесу будь-яких сумнівів щодо можливості необ`єктивного розгляду справи та ухвалення несправедливого рішення, щоб виключити будь-який сумнів безсторонності або необ`єктивності, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду при розгляді даної справи, зважаючи на обставини зазначені в заяві про самовідвід, з метою забезпечення дотримання норм цивільного процесуального законодавства в системному взаємозв`язку з засадами судочинства, забезпечення об`єктивності та неупередженості розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе задовольнити заяву про самовідвід судді Назарової М.В.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 252, 253 ЦПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в:
Заяву судді Назарової М.В. про самовідвід задовольнити.
Справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій», на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2024 року, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій» до Одеської міської ради, треті особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міськради, Відділ Держгеокадастру у м. Одесі, Постійна комісія Одеської міськради з питань землеустрою та земельних правовідносин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання рішення незаконним та недійсним, визнання свідоцтва недійсним та зобов`язання вчинити певні дії, передати до канцелярії Одеського апеляційного суду для виконання вимог ст. 33 ЦПК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді В.А. Коновалова
М.В. Назарова
О.Ю. Карташов