Справа № 520/12010/18

Номер провадження: 22-з/813/397/26 Справа № 520/12010/18 Доповідач Лозко Ю. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД УХВАЛА 27.07.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати у цивільних справах Лозко Ю.П., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій», в інтересах якого діє Зверєв Анатолій Олексійович, про відвід судді Одеського апеляційного суду Назарової М.В., подану у цивільній справі № 520/12010/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2024 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій» до Одеської міської ради, треті особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міськради, Відділ Держгеокадастру у м. Одесі, Постійна комісія Одеської міськради з питань землеустрою та земельних правовідносин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання рішення незаконним та недійсним, визнання свідоцтва недійсним та зобов`язання вчинити певні дії, встановив: Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2024 року відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Водолій» до Одеської міської ради, треті особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міськради, Відділ Держгеокадастру у м. Одесі, Постійна комісія Одеської міськради з питань землеустрою та земельних правовідносин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання рішення незаконним та недійсним, визнання свідоцтва недійсним та зобов`язання вчинити певні дії. Не погодившись з вказаним рішенням суду ТОВ «Водолій» звернулося з апеляційною скаргою безпосередньо до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 355 ЦПК України. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2024 року цивільну справу розподілено колегії суддів: головуючий суддя - Громік Р.Д., судді: Сегеда С.М., Дришлюк А.І. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.04.2024 року відкрито апеляційне провадження у цій справі. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2025 року в цій справі визначено головуючим суддю Коновалову В.А., у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Громіка Р.Д. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 року, визначено членами колегії суддів: Назарову М.В., Карташова О.Ю. 29 червня 2026 року ТОВ «Водолій», в інтересах якого діє Зверєв А.О., подало заяву про відвід судді Одеського апеляційного суду Назарової М.В. Як на підставу відводу судді Одеського апеляційного суду Назарової М.В. заявник, з урахуванням доповнень від 30.06.2026 року, посилається на те, що суддя Назарова М.В. вже брала участь у розгляді справи №947/28306/21, предметом розгляду у якій були ті самі конфліктні земельні правовідносини, пов`язані із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , між ТОВ «Водолій», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та іншими особами. Також в ухвалі Одеського апеляційного суду від 11.06.2026 року суддя Назарова М.В., розглядаючи заяву ТОВ «Водолій» про відвід суддів Драгомерецького М.М. та Громіка Р.Д., детально проаналізувала доводи ТОВ «Водолій» щодо: постанови Одеського апеляційного суду від 04.12.2019; висновків суддів щодо прав ТОВ «Водолій» на земельну ділянку по вул. Бабушкіна, 1; спорів між ТОВ «Водолій» та ОСОБА_3 ; впливу попередніх судових рішень на оцінку безсторонності суддів. Отже, фактично суддя Назарова М.В. вже сформувала та висловила власну позицію щодо доводів ТОВ «Водолій» у комплексі спорів, пов`язаних із земельною ділянкою по вул. Бабушкіна (Семена Яхненка), 1. Посилаючись на викладене вище, а також відсутність довіри до вказаній судді, сумніви у її неупередженості та об`єктивності, просить заяву задовольнити. 22 липня 2026 року ухвалою Одеського апеляційного суду заяву ТОВ «Водолій», в інтересах якого діє Зверєв А.О., про відвід судді Одеського апеляційного суду Назарової М.В. визнано необґрунтованою. Справу передано до канцелярії суду для визначення судді, у встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України порядку, для вирішення питання про відвід. Автоматизованою системою документообігу суду в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід судді (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 липня 2026 року), визначено суддю Лозко Ю.П. Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Після проведення автоматизованого розподілу справи та відповідно до частини 8 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід вирішується Одеським апеляційним судом у складі судді Лозко Ю.П. без повідомлення учасників справи. Дослідивши доводи заяви ТОВ «Водолій», в інтересах якого діє Зверєв А.О., про відвід судді Одеського апеляційного суду Назарової М.В., апеляційний суд бере до уваги таке. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами. Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України. Так, відповідно до вимог ч. 1ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу) якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Тобто, положеннями ч. 1ст. 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає. За положеннями ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим. Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" (N 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року)зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. При цьому неупередженість має одночасно існувати як фактично (суб`єктивний тест), так і має бути забезпечена її розумна видимість (об`єктивний тест) (рішення ЄСПЛ у справі "Мікаллеф проти Мальти", N 17056/06 від 15 жовтня 2009 року, "Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії", N 16812/17 від 18 липня 2019 року). Оцінивши доводи заяви, вважаю, що підстави для задоволення заяви ТОВ «Водолій», в інтересах якого діє Зверєв А.О., відсутні, оскільки доводи заявника не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді Одеського апеляційного суду Назарової М.В. Посилання заявника на участь судді Назарової М.В. у складі колегії суддів у справі №947/28306/21, розгляд суддею Одеського апеляційного суду Назаровою М.В. заяви ТОВ «Водолій» про відвід суддів Драгомерецького М.М. та Громіка Р.Д. у справі №947/28306/21, зводяться до припущення про неможливості подальшого неупередженого розгляду справи суддею Назаровою М.В., водночас, не свідчить про наявність ознак суб`єктивної упередженості судді та не підтверджує існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви щодо її безсторонності. Так, предмети спору у цій справі та справі №947/28306/21, у розгляді якої приймала участь суддя Назарова М.В. є різними, а ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.06.2026 року суддею Назаровою М.В. вирішувалося виключно питання щодо розгляду заяви ТОВ «Водолій» в особі свого представника Зверєва А.О. про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. Апеляційний суд наголошує, що сумніви заявника у відсутності безсторонності судді, не підтвердженні жодними належними та достатніми доказами, не є вирішальними і не можуть бути підставою для відводу судді, а положення процесуального закону однозначно визначають, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України). Враховуючи викладене вище, оцінивши наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, апеляційний суд констатує відсутність підстав стверджувати, що суддя Назарова М.В. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Таких доказів заявницею не надано. Обставини, на які посилається заявник у заяві про відвід судді Назарової М.В, не дають підстав для сумніву у її неупередженості, об`єктивності чи безсторонності, тому вважаю, що заява ТОВ «Водолій», в інтересах якого діє Зверєв А.О., про відвід судді задоволенню не підлягає. Водночас, апеляційний суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд. Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу. Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України ухвалив: Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій», в інтересах якого діє Зверєв Анатолій Олексійович, про відвід судді Одеського апеляційного суду Назарової М.В., поданої у цивільній справі № 520/12010/18. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає. Суддя Ю.П. Лозко