Справа № 953/3006/23

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ Справа № 953/3006/23 № провадження 1-кп/646/355/2023 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.07.2023 ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ м.Харків Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000002310 від 10.07.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України, в с т а н о в и в: В провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження. У підготовчому судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000002310 від 10.07.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України. В обґрунтування клопотання захисник обвинуваченого зазначив, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.03.2023 року у задоволенні клопотання про арешт майна відмовлено. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04.04.2023 року ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 22.03.2023 року скасовано, апеляційну скаргу прокурора задоволено, клопотання слідчого про арешт майна задоволено частково, накладено арешт на сільськогосподарських тварин велику рогату худобу корів у кількості 953 голови, шляхом заборони відчуження та розпорядження. Вказане майно належить СТОВ «Мрія», що підтверджується~відповідною довідкою,~отже можна~зробити висновок,~що апеляційним~судом накладено~арешт на~майно у~зв`язку з~припущенням,~що вказане~майно може~належати ОСОБА_4 ,~як фізичній~особі.~На підставі~вищевикладеного,~вважає,~що арешт~накладено необгрунтовано~та безпідставно,~у зв`язку~з чим~просить суд~скасувати арешт~майна,~накладений відповідно~до ухвали Харківського апеляційного суду від 04.04.2023, що належить СТОВ «Мрія» - сільськогосподарських тварин - велика рогата худоба (корови) у кількості 953 голови, шляхом скасування заборони відчудження та розпорядження. У судовому засіданні захисники обвинуваченого клопотання підтримали. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання сторони захисту. Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки воно необгрунтоване та безпідставне та є передчасним. Заслухавши обвинуваченого та його захисників, які підтримали клопотання, та прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали клопотання, суддя приходить до наступного. Згідно із~ст. 321 ЦК України~право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні, а із змісту~ст. 391 ЦК України~випливає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права володіння та розпорядження своїм майном. Відповідно до ч. 1 ст.174~КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина 1~ст. 174 КПК України). Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.03.2023 року у задоволенні клопотання слідчого 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області у кримінальному провадженні №22022220000002310 від 10.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.111-1 та ч.1 ст.111-2 КК України, відмовлено. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04.04.2023 року скасовано Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.03.2023 року, Апеляційну скаргу прокурора задоволено частково. Постановлено нову ухвалу суду апеляційної інстанції. Клопотання слідчого від 21.03.2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №22022220000002310 від 10.07.2022 року щодо ОСОБА_4 , підозрюваного за ч.4 ст. 111-1 та ч.2 ст.111-2 КК України, задоволено частково. Накладено арешт у кримінальному провадженні № 22022220000002310 від 10.07.2022 року на сільськогосподарських тварин - велику рогату худобу корів у кількості 953 голови, шляхом встановлення заборони відчуження та розпорядження вказаним майном. Місцем зберігання сільськогосподарських тварин визначити СТОВ «Мрія» (код ЄДРПОУ 39739270) та передати на зберігання відповідальній особі СТОВ «Мрія», за адресою: вул. 9 Травня, с. Глушківка, Куп`янського району Харківської області. Судом встановлено, що ОСОБА_4 є керівником СТОВ «Мрія» (код ЄДРПОУ 30739270) та уповноваженою особою вказаної юридичної особи, який відповідно до установчих документів юридичної особи має право діяти від вказаної юридичної особи, отже використовував вказане підприємство та наявне майно підприємства у своїй злочинній діяльності. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96-3 КК України однією з підстав для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення дій уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 111-1 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 є кінцевим бенефіціарним власником, 82% частки статутного капіталу та права голосу, бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив) СТОВ «Мрія», використовував вказане підприємство у своїй злочинній діяльності під час тимчасової окупації м. Куп`янськ, якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1 та ч. 1 ст. 111-2 КК України, що є підставою для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру (зокрема у виді конфіскації). Суд зазначає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. За вимогами ст. 16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК. Згідно з положеннями ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст.94, 132, 173 КПК повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб. Відповідно до частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 3 червня 2016 року №5 «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» передбачено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу~України (далі - КПК), до суду, що~наклав арешт~чи ухвалив вирок. Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано. Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя. Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власники і обмежуються у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними та співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, а також потреби у накладенні арешту виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження. Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. З огляду на викладене, суд зауважує, що законом передбачено вирішення питання про скасування накладеного арешту майна як на стадії підготовчого провадження в порядку ч. 3 ст. 315 КПК України, так і під час ухвалення вироку по справі у відповідності до вимог ч. 4 ст. 174, п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України. Враховуючи викладене, беручи до уваги, що розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України, на теперішній час не завершений, а саме провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання враховуючи, що санкціями ч. 4 ст. 111-1 та ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачена конфіскація майна, з урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 96-3 КК України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.~~98, 170-~174,~369-372 КПК України, суддя,- П О С Т А Н О В И В : У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Харківського апеляційного суду від 04.04.2023, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000002310 від 10.07.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України, - відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. У зв`язку з перебуванням головуючого судді ОСОБА_1 у відпусті у період з 21.07.2023 по 24.07.2023 повний текст ухвали складено та підписано 25.07.2023. Суддя - ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ОСОБА_1