Текст рішення
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" серпня 2026 р. Справа№ 911/408/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Колесника Р.М.
суддів: Горбасенка П.В.
Сковородіної О.М.
при секретарі судового засідання: Пічкур А.О.
за участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича
на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.05.2026 (повний текст ухвали складено 12.05.2026)
у справі № 911/408/17 (суддя - Лутак Т.В.)
за заявою боржника Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф»
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.03.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Рожниторф» в порядку ст. 95 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду Київської області від 20.03.2017 визнано банкрутом ДП «Рожниторф» та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.05.2025 призначено ліквідатором ДП «Рожниторф» арбітражного керуючого Демчана О.І, зобов`язано арбітражного керуючого Демчана О.І. закінчити виконання ліквідаційної процедури банкрута та за результатами роботи по ліквідації підприємства-банкрута надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс банкрута.
На даний час щодо боржника - ДП «Рожниторф» триває ліквідаційна процедура.
14.04.2026 до Господарського суду Київської області від ФОП Корякіна Д.В. надійшла заява про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі, у якій він просив відсторонити арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора ДП «Рожниторф», призначити арбітражного керуючого Вернигору В.П. ліквідатором у справі про банкрутство ДП «Рожниторф».
В обґрунтування своєї заяви, ФОП Корякін Д.В. посилався на підстави відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі, що передбачені абзацами 3-5 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме невиконання та неналежне виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого, зловживання правами арбітражного керуючого і подання до суду неправдивих відомостей.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.05.2026 заяву ФОП Корякіна Д.В. про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі залишено без розгляду.
Вищевказана ухвала суду мотивована тим, що хоч ухвалою Господарського суду Київської області від 06.04.2026 задоволено заяву ФОП Корякіна Д.В. і змінено спосіб та порядок виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 у справі № 911/408/17, а саме покладено витрати ФОП Корякіна Д.В. у сумі 2422,40 гривень судового збору за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції на банкрута - ДП «Рожниторф» шляхом включення до першої черги вимог кредиторів боржника, як вимоги ФОП Корякіна Д.В., заява ФОП Корякіна Д.В. все ж розглядалася в порядку передбаченому ст. 331 ГПК України з урахуванням особливостей правового регулювання розгляду конкретного питання, передбаченого Кодексом України з процедур банкрутства, а витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства зобов`язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду заяв, клопотань у справі про банкрутство, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження, з огляду на що такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі про банкрутство, а відносяться згідно із п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства до першої черги задоволення вимог кредиторів. Отже, розгляд в межах справи заяви ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення не наділило його статусом учасника провадження у справі № 911/408/17 про банкрутство ДП «Рожниторф», який має право на подання заяви/клопотання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі відповідно до ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою ФОП Корякін Д.В. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 07.05.2026, справу (заяву) направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає зокрема про наступне:
- єдиною підставою, що надає право арбітражному керуючому у реєстрі зробити відмітку про виключення вимог кредитора, є відмова такого кредитора від своїх вимог, чого ФОП Корякіним Д.В. зроблено не було, а тому єдиною законною підставою для виключення ФОП Корякіна Д.В. з реєстру вимог кредиторів, у цьому випадку, є ухвала господарського суду про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень у цій справі про визнання кредиторських вимог ТОВ «КК «Гарант», про правонаступництво ТОВ «Софт-Плюс» та ФОП Корякіна Д.В.;
- у оскаржуваній ухвалі, суд першої інстанції зробив незаконний висновок про те, що розгляд в межах справи № 911/408/17 заяви ФОП Корякіна Д.В. про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення не наділив ФОП Корякіна Д.В. статусом учасника провадження у справі № 911/408/17 про банкрутство ДП «Рожниторф», оскільки ФОП Корякін Д.В. є кредитором ДП «Рожниторф» вимоги якого, у тому числі включено до першої черги вимог кредиторів боржника, а отже є учасником провадження у справі № 911/408/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у апеляційній скарзі та заперечення на них, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Сутність апеляційного перегляду у даній справі полягає у наданні судом апеляційної інстанції оцінки висновкам місцевого господарського суду щодо залишення заяви ФОП Корякіна Д.В. про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі без розгляду через призму доводів скаржника, викладених у його апеляційній скарзі.
Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 51) тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на строк понад 30 днів; 6) наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів (абзаци 2-9 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до ст. 41 ГПК України у справах про банкрутство (неплатоспроможність) склад учасників справи визначається Кодексом України з процедур банкрутства.
Склад учасників у справі про банкрутство та їх термінологічне визначення наведено у ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника; сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Суд першої інстанції у своєму рішенні обґрунтовано звернув увагу на те, що тлумачення вищевказаної норми дозволяє дійти висновку про умовний розподіл учасників у справі про банкрутство на три групи, а саме: І група - сторони справи - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); ІІ група - учасники справи - арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржник; ІІІ група - інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.
При цьому, колегія суддів цілком погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що процедура банкрутства поєднує в собі, як розгляд процедурних питань, пов`язаних саме із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник та які розглядаються у відокремленому позовному провадженні в межах самої справи про банкрутство, що у свою чергу зумовлює деякі особливості у обсягу процесуальної дієздатності тої чи іншої особи в залежності від групи учасників справи про банкрутство до якої така особа відноситься.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.11.2023 у справі № 910/4685/20 зауважив, що особи, віднесені до І та II груп, належать до учасників справи про банкрутство (непозовного провадження), у якій вирішуються основні процедурні питання (у межах судових процедур, визначених ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства), тому вказані особи наділені повною процесуальною дієздатністю у такій справі, зокрема й правом на подання заяви/клопотання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі. Натомість особи, які віднесені до III групи (інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір) зазвичай стають учасниками справи про банкрутство у зв`язку з тим, що суд у межах справи про банкрутство розглядає та вирішує у відокремленому позовному провадженні спір за участю цих осіб. На переконання судової палати, віднесення за ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства певних осіб, щодо прав або обов`язків яких вирішується спір у відокремленому позовному провадженні в межах справи про банкрутство, до категорії «інших учасників справи про банкрутство» не свідчить про наділення таких осіб статусом учасника самої справи про банкрутство в силу закону. Отже, вирішуючи проблемний аспект у правовому регулюванні статусу таких суб`єктів, Верховний Суд наголосив, що інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, не належать до учасників справи про банкрутство (за винятком тих осіб, які одночасно належать до І та II груп), а їх процесуальний статус доцільно визначити саме як «учасники відокремленого позовного провадження у справі про банкрутство».
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 06.04.2026 у справі № 911/408/17, якою задоволено заяву ФОП Корякіна Д.В. про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення і змінено спосіб та порядок виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 у справі № 911/408/17, а саме: покладено витрати ФОП Корякіна Д.В. у сумі 2422,40 гривень судового збору за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції на банкрута - ДП «Рожниторф» шляхом включення до першої черги вимог кредиторів боржника, як вимоги ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича.
При цьому, системний аналіз норм ст. 123 Господарського процесуального кодексу України та ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства дійсно свідчить, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства зобов`язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду заяв, клопотань у справі про банкрутство, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами Господарського процесуального кодексу України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться згідно із п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства до першої черги задоволення вимог кредиторів (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 904/4387/19, від 26.10.2023 у справі № 908/100/21, від 02.07.2024 у справі № 910/14892/22, від 20.02.2024 у справі № 910/14892/22).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у першу чергу задовольняються зокрема і витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із правовими висновками місцевого господарського суду про те, що судові витрати ФОП Корякіна Д.В., які покладено на боржника згідно постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 та ухвали Господарського суду Київської області від 06.04.2026 у справі № 911/408/17 за своєю правовою природою не є кредиторськими вимогами до боржника, а вважаються витратами, пов`язаними з провадженням у справі про банкрутство, що мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України та відносяться згідно із п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства до першої черги задоволення вимог кредиторів, з огляду на що розгляд в межах справи № 911/408/17 заяви ФОП Корякіна Д.В. про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення не наділило скаржника статусом особи, віднесеної до І та ІІ груп учасників справи про банкрутство (непозовного провадження), у якій вирішуються основні процедурні питання (у межах судових процедур, визначених ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства) ДП «Рожниторф», яка має право на подання заяви/клопотання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі відповідно до ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, у процесі розгляду справи судами встановлено, що скаржник є особою, що віднесена до ІІІ групи учасників справи про банкрутство, тобто є «іншим учасник справи про банкрутство» за результатом того, що в межах справи про банкрутство суд розглянув та вирішив згідно з постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 та ухвали Господарського суду Київської області від 06.04.2026 спір за його участю.
При цьому, скаржник у своїй апеляційній скарзі жодним чином не зазначив про існування в межах даної справи обставин та правових підстав віднесення його до особи, яка належить до учасників І та II груп справи про банкрутство (непозовного провадження), у якій вирішуються основні процедурні питання (у межах судових процедур, визначених ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства) та виключно яка наділена повною процесуальною дієздатністю у такій справі, зокрема й правом на подання заяви/клопотання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі.
Положеннями ч. 3 ст. 2 ГПК України визначено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 цього ж кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ч. 1 ст. 73, ч. 1, 3 ст. 74 цього ж кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 цього ж кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 77 цього ж кодексу допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ст. 78 цього ж кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Саме принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).
Апеляційний суд у процесі розгляду даної апеляційної скарги також бере до уваги той факт, що в ухвалі Господарського суду Київської області від 13.02.2025, яка залишена в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі № 911/408/17, суд дійшов наступних висновків щодо статусу ФОП Корякіна Д.В. у даній справі: «враховуючи те, що на даний час процесуальний статус Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича у даній справі чітко не визначений та він є виключеним з реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф», з метою виконання основних засад господарського судочинства, дотримання балансу інтересів усіх кредиторів та боржника, зважаючи на відсторонення арбітражного керуючого Филика Андрія Ігоровича від виконання повноважень ліквідатора у справі № 911/408/17 про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф», суд дійшов висновку про необхідність визначення кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора у даній справі шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору».
Вищевказані висновки суду першої інстанції, законність яких була перевірена апеляційним судом, беззаперечно підтверджують факт виключення ФОП Корякіна Д.В. станом на момент постановлення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали з реєстру вимог кредиторів ДП «Рожниторф», що також повинно враховуватись апеляційним судом у процесі апеляційного перегляду та підлягає у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України спростуванню скаржником відповідними належними, допустимими та вірогідними доказами.
У свою чергу, скаржником у процесі розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України не було надано колегії суддів жодних належних, допустимих та вірогідних доказів, що б спростовували факт виключення ФОП Корякіна Д.В. станом на момент постановлення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали з реєстру вимог кредиторів ДП «Рожниторф», що у свою чергу підтверджується повідомленням № 01-28/911/407/18/4 від 20.01.2025 про припинення грошових зобов`язань Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» перед Фізичною особою-підприємцем Корякіним Дмитром Вадимовичем та виключення їх з реєстру вимог кредиторів, а також безпосередньо реєстром вимог кредиторів від 20.01.2025, наявність яких у матеріалах справи про банкрутство ДП «Рожниторф» ДП «Київторф» підтверджується в тому числі вищевказаними судовими рішеннями.
Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення у справі прийнято із додержанням норм процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачає.
Судові витрати з оплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 07.05.2026 у справі № 911/408/17 залишити без змін.
3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Повний текст постанови складено і підписано 18.08.2026
Головуючий суддя Р.М. Колесник
Судді П.В. Горбасенко
О.М. Сковородіна