Справа № 914/1875/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УХВАЛА 24 червня 2026 року м. Львів Справа № 914/1875/16 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді (судді-доповідача) Прядко О.В., суддів: Рима Т.Я., Манюка П.Т., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 20.06.2026 (вх. №01-04/5274/26 від 22.06.2026) про відвід суддів Панової І.Ю. та Зварич О.В. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман" вих. №01-20/1348 від 12.12.2025 (вх. №01-05/3698/25 від 15.12.2025) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.11.2025 про визнання грошових вимог ОСОБА_2 до боржника у справі № 914/1875/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман" УСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.11.2025 у справі №914/1875/16 визнано вимоги ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман" (далі - ТОВ фірма "Гетьман") на суму 3500000 грн. 00 коп. як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника. Відхилено вимоги ОСОБА_2 до ТОВ фірми "Гетьман" на суму 195835 грн. 16 коп. (з яких: 166465,75 грн - пеня; 25890,41 грн - 3% річних; 3479,00 грн. - інфляційні втрати). Витрати ОСОБА_2 по сплаті судового збору у розмірі 4844 грн. 80 коп. за подання до суду заяви з вимогами до боржника покладено на ТОВ фірму "Гетьман". Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ фірма "Гетьман" оскаржила таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 12.12.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.11.2025 у справі №914/1875/16 в частині задоволення заяви та визнання грошових вимог ОСОБА_2 до боржника та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні кредиторських вимог ОСОБА_2 до боржника в повному обсязі. Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.12.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Скрипчук О.С. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Гетьман" вих. №01-20/1349 від 11.12.2025 (вх. №01-05/3684/25 від 12.12.2025) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.11.2025 у справі № 914/1875/16. Ухвалою суду від 12.01.2026 призначено розгляд справи на 10.02.2026. Ухвалою суду від 05.02.2026 призначено розгляд справи на 10.03.2026. Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Ржепецький В.О. Ухвалою суду від 21.04.2026 відкладено розгляд справи на 26.05.2026. Ухвалою суду від 03.06.2026 призначено розгляд справи на 25.06.2026. 22.06.2026 від кредитора ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) надійшла заява б/н від 20.06.2026 (вх. №01-05/5274/26) про відвід суддів Панової І.Ю. та Зварич О.В., які, на думку заявника, не можуть брати участь у розгляді справи №914/1875/16, оскільки існують обставини, що викликають сумнів у їхній неупередженості та об`єктивності. Заявник посилається на публікації в мережі "Інтернет" від 01.04.2026 щодо "підтримки" суддями Західного апеляційного господарського суду Пановою І.Ю., Зварич О.В. та Верховного Суду Жуковим С.В. при розгляді судових справ кредиторів ТОВ "Ю-БЕЙС" та ТОВ "ФК "КАНТІЄРО", які є учасники справи №914/1875/16. На переконання заявника, сам факт оприлюднення такої інформації в медіа, її суспільний резонанс, а також наведення у них обставин, які безпосередньо пов`язані з учасниками справи № 914/1875/16, об`єктивно викликають сумніви у сторони щодо неупередженості складу суду. Заявник також звертає увагу на ті обставини, що Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Панової І.Ю., Зварич О.В., Малех І.Б. розглядав усі позови у рамках справи про банкрутство ТОВ фірми "Гетьман" на користь вищевказаних підприємств, які у подальшому були скасовані в касаційному порядку. Суддя Верховного суду Жуков С.В., який згадується у вищевказаних публікаціях разом із суддями Пановою І.Ю. та Зварич О.В., вже двічі заявляв самовідвід у справах, пов`язаних з банкрутством ТОВ фірми "Гетьман", і такі заяви були задоволені Верховним Судом. А відтак у заявника виникають сумніви щодо існування в суддів Панової І.Ю. та Зварич О.В. можливості забезпечити об`єктивний та неупереджений розгляд даної справи, маючи заздалегідь сформовану позицію щодо учасників справи. Заявник вважає, що подальший розгляд суддями Пановою І.Ю. та Зварич О.В. справи за наявності таких фактів, як публікації в мережі "Інтернет" та скасування судом касаційної інстанції в іншому складі прийнятих раніше вказаною колегією рішень, дозволяє дійти висновку про існування в суддів упередженості та необ`єктивності щодо результатів розгляду цієї справи. Ухвалою від 23.06.2026 колегія суддів визнала необґрунтованим відвід суддів Панової І.Ю. та Зварич О.В., заявлений ОСОБА_1 від 20.06.2026 (вх. №01-04/5274/26 від 22.06.2026), та постановила передати матеріали справи №914/1875/16 на автоматизований розподіл для визначення складу суду для розгляду заяви Бобика О.І. від 20.06.2026 (вх. №01-04/5274/26 від 22.06.2026) про відвід суддів Панової І.Ю. та Зварич О.В. від розгляду апеляційної скарги ТОВ фірми "Гетьман" вих. №01-20/1348 від 12.12.2025 (вх. №01-05/3698/25 від 15.12.2025) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.11.2025 про визнання грошових вимог ОСОБА_2 до боржника. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026, вищевказану заяву про відвід від 20.06.2026 (вх. №01-04/5274/26 від 22.06.2026) передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Прядко О.В., суддів: Манюка П.Т. та Рима Т.Я. Вирішуючи питання про наявність у даному випадку підстав для відводу суддів Панової І.Ю. та Зварич О.В. від розгляду справи №914/1875/16, колегія суддів виходить з нижчевикладеного. Відповідно до ч. 2 ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. Чинним законодавством не визначено вичерпний перелік обставин, які можуть викликати сумнів у об`єктивності та/або неупередженості судді (суддів), однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід. Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 3 ст. 38 ГПК України), тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені належні, достатні, достовірні і допустимі докази, які підтверджують наявність підстав для відводу. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Колегія суддів звертає увагу, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді як реальної, так і суб`єктивної. Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з: "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як: особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо). Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України). Колегія суддів звертає увагу на те, що посилання заявника на відповідні публікації в мережі "Інтернет" не можуть бути підставами для відводу суддів Панової І.Ю. та Зварич О.В., адже ґрунтуються лише на особистих припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Саме по собі висвітлення в мережі "Інтернет" точки зору автора/авторів публікацій, висловлення певних суб`єктивних припущень стосовно розгляду справ чи особи судді (суддів) не є обставинами, які викликають сумнів у неупередженості чи безсторонності, та не можуть вважатись доказами, які спростовують презумпцію особистої безсторонності судді (суддів). Аргументи заявника щодо неможливості колегії суддів, до складу якої входять Панова І.Ю. та Зварич О.В., забезпечити об`єктивний та неупереджений розгляд справи, маючи заздалегідь сформовану позицію щодо учасників справи, є безпідставними, необґрунтованими та базуються лише на припущеннях заявника. Також безпідставним є посилання заявника на самовідвід судді Верховного Суду, оскільки така обставина сама по собі не підтверджує наявності упередженості чи необ`єктивності суддів апеляційного суду під час розгляду цієї справи і не може бути підставою для відводу у розумінні ст. ст. 35, 36 ГПК України. Отже доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства щодо наявності підстав для відводу, не підтверджені належними й допустимими доказами, ґрунтуються на припущеннях та міркуваннях, які не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликали б сумнів у об`єктивності або неупередженості суддів і які могли б бути перевіреними, або на переконливі факти, які могли б викликати сумнів у об`єктивності і неупередженості суддів, а відтак не можуть бути підставою для відводу суддів Панової І.Ю. та Зварич О.В. від розгляду апеляційної скарги ТОВ фірми "Гетьман" вих. №01-20/1348 від 12.12.2025 (вх.№01-05/3698/25 від 15.12.2025) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.11.2025 у справі №914/1875/16. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Бобика О.І. про відвід суддів від 20.06.2026 (вх.№01-04/5274/26 від 22.06.2026). Керуючись ст. ст. 32-40, 234-235, 281 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд УХВАЛИВ: 1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 20.06.2026 (вх.№01-04/5274/26 від 22.06.2026) про відвід суддів Панової І.Ю. та Зварич О.В. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман" вих. №01-20/1348 від 12.12.2025 (вх.№01-05/3698/25 від 15.12.2025) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.11.2025 про визнання грошових вимог ОСОБА_2 до боржника у справі №914/1875/16 2. Матеріали справи №914/1875/16 повернути попередньо визначеному складу суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя (суддя-доповідач) Прядко О.В. Суддя Манюк П.Т. Суддя Рим Т.Я.