Справа № 541/676/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 541/676/19 Номер провадження 22-ц/814/2975/26 Головуючий у 1-й інстанції Вірченко О.М. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В. У Х В А Л А 17 серпня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Дряниця Ю.В., судді Дорош А.І., Триголов В.М. розглянувши у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 березня 2026 року, постановлену суддею Вірченко О.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», приватного нотаріуса Татарінцевої Євгенії Анатоліївни, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пермус», ОСОБА_2 , Міністерство юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», про скасування рішення щодо припинення обтяження, в с т а н о в и в: Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16.12.2025 підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Поліс», приватного нотаріуса Татарінцевої Є.А., треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Пермус», ОСОБА_2 , Міністерство юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПАТ «ВТБ Банк», про скасування рішення щодо припинення обтяження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті. Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Поліс», приватного нотаріуса Татарінцевої Є.А., треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Пермус», ОСОБА_2 , Міністерство юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПАТ «ВТБ Банк», про скасування рішення щодо припинення обтяження залишено без розгляду. 05.05.2026 позивачка оскаржила указані судові рішення в апеляційному порядку. У прохальній частині апеляційної скарги позивачкою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвал міськрайонного суду від 16.12.2025 та від 02.03.2026. Ухвалою судді Полтавського апеляційного суду Дряниці Ю.В. від 25.05.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано особі строк для усунення недоліків скарги- десять днів із моменту отримання копії ухвали. Роз`яснено, що уразі невиконання вимог ухвали в частині звернення в суд із вмотивованим клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено; у іншій частині - апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала. При постановленні такої ухвали суддя апеляційного суду виходив із того, що оскаржувана ухвала міськрайонного суду від 02.03.2026 направлена позивачці ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку за вказаною нею адресою для листування ( АДРЕСА_1 ) та 10.03.2026 повернута без вручення адресату з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою»./а.с.234 т.8/ Згідно із пунктом 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Натомість, апеляційна скарга подана позивачкою засобами поштового зв`язку 05.05.2026 і обґрунтованих доводів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення апеляційна скарга не містить. Крім того, при зверненні в суд із апеляційною скаргою скаржник не надав доказів сплати судового збору. Копія ухвали апеляційного суду надіслана скаржнику за вказаною ним адресою листами від 27.05.2026р./541/676/19/13649/2026 та повторно 27.07.2026р. за №541/676/19/19186/2026; судова кореспонденція повернута без вручення адресату з відміткою поштового відділення «за закінченням строку зберігання». Апеляційний суд враховує, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Наведене передбачено пунктами 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270. Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. Зважаючи на те, що скаржника належним чином повідомлено про недоліки поданої ним апеляційної скарги (за зареєстрованим місцем проживання вказаним у апеляційній скарзі), незалежно від того чи отримав скаржник адресовану йому кореспонденцію, колегія суддів дійшла висновку, що гарантії статті 6 Конвенції щодо скаржника дотримано. Станом на 17.08.2026 скаржником недоліки апеляційної скарги не усунуто. Тоді як безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. В силу положень частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву (про поновлення строку на апеляційне оскарження) не буде подано особою в зазначений строк суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу. Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Із підстав викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.03.2026 слід відмовити. Стосовно ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16.12.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, колегія суддів ураховує наступне Частиною першою статті 353 ЦПК України визначено перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду. Такий перелік ухвал є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає і до нього не входять ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Натомість, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України). Таким чином, законодавчо визначено процесуальне обмеження для осіб, які не приймали участі в розгляді справи стосовно їх права на апеляційне оскарження ухвал, які не включені до загального переліку статті 353 ЦПК України. Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не указаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. Наведене відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої у справі №219/10010/17 від 29.05.2018, а також Верховного Суду у справі №2-5151/09від 11.03.2020. Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16.12.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, як таку, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, слід повернути особі, яка її подала. Керуючись ст.353, ч.4 ст.357, п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України, апеляційний суд у х в а л и в: Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 березня 2026 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 грудня 2025 року - повернути особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Ю.В. Дряниця Судді А.І. Дорош В.М. Триголов